Найактивніші форми роботи - батьківські збори, де батьки є не пасивними слухачами, а активними учасниками розмови. На батьківських зборах можна застосовувати різні інтерактивні методи: робота в міні-групах, дискусії, ділові, ролеві, імітаційні ігри та ін.

Для того, щоб застосування активних методів було ефективним, слід врахувати деякі умови: необхідно забезпечити комфортність для учасників. Не слід оцінювати правильність або неправильність батьківських думок та установок. Особливо слід відмічати цінність інформації, отриманої від батьків, виявляти інтерес до їх думки, висловлювати їм вдячність за участь.

У нових формах взаємодії з батьками реалізується принцип партнерства, діалогу. Позитивною стороною подібних форм є те, що учасникам не нав'язується готова точка зору, їх спонукають думати, шукати власний вихід з ситуації, що склалася.

 

1.  Сімейні клуби. На відміну від батьківських зборів, в основі яких привілеює повчальна форма спілкування, клуб будує стосунки з сім'єю на принципах добровільності, особистої зацікавленості. У такому клубі людей об'єднує загальна проблема і спільні пошуки оптимальних форм допомоги дитині. Тематика зустрічей формулюється і пропонується батьками. Сімейні клуби - динамічні структури. Вони можуть зливатися в один великий клуб або поділятися на дрібніші, - усе залежить від тематики зустрічі і задуму організаторів.

 

2.  Дискусія є однією з найважливіших форм діяльності, стимулюючої формування комунікативної культури. Об'єктом дискусії може стати дійсно неоднозначна проблема, по відношенню до якої кожен учасник вільно висловлює свою думку, якою б непопулярним і несподіваною вона не була. Успіх дискусії визначається, у тому числі формулюванням проблеми і постановкою запитань.

 

Розрізняють наступні форми дискусії :

-         круглий стіл – найвідоміша форма; особливість її полягає в тому, що учасники обмінюються думками один з одним при повному рівноправ'ї кожного; доцільно використовувати тоді, коли необхідно узагальнити ідеї та думки відносно обговорюваної проблеми; відіграє швидше інформаційно-пропагандистську роль, а не служить інструментом вироблення конкретних рішень.

-         симпозіум - обговорення проблеми, в ході якого учасники по черзі виступають з повідомленнями, після чого відповідають на запитання; дозволяє залучати до співпраці різних фахівців, що дає змогу більш глибоко висвітлити тему;

-         дебати – це рольові інтелектуальні змагання, в яких одна команда аргументовано доводить певну тезу, а інша – опонує їй. Дебати дозволяють розглянути актуальну проблему з різних сторін.

Організовуючи дискусію, ведучий орієнтує учасників на уважне, неупереджене ставлення до різних думок, фактів і тим самим формує у них досвід конструктивної участі в обміні думками, судженнями.

 

3.   Інтерактивні ігри (моделюючі ігри, ролеві ігри і т.п.) - це інтервенція (втручання) ведучого в групову ситуацію "тут і тепер", яка структурує активність членів групи відповідно до певної навчальної мети. Інтерактивні ігри будять в учасників зацікавленість, створюють ситуацію випробування і дарують радість відкриттів, що властиво усім іграм.

 

Інтерактивні ігри можуть бути класифіковані на різних підставах:

-         залежно від мети:

-          від кількості учасників - деякі з них передбачають індивідуальну роботу учасників, інші - роботу в парах, в трійках, в четвірках, в малих групах, ігри, де у взаємодію вступає уся група. Можна організувати гру так, що малі групи змагатимуться одна з одною або якась частина учасників спостерігатиме за діями інших.

-         від часу, необхідного для проведення і наступної оцінки інтерактивної гри;

-         від засобів спілкування, які задіяні в ході проведення. Існують "вербальні" ігри, "невербальні", в яких учасники взаємодіють один з одним за допомогою "мови тіла". Існують і інші засоби самовираження - малюнки, шуми і звуки, виготовлення тривимірних об'єктів і тому подібне. Класифікувати ігри на цій основі важливо тому, що зміна засобів взаємодії в процесі роботи чинить позитивний вплив на готовність учасників до навчання і підтримує їх готовність до розвитку. Виходячи з вище сказаного, педагог повинен піклуватися про те, щоб засоби спілкування час від часу змінювалися.

 

4.     Тематичні акції можуть охоплювати як навчальний заклад в цілому, так і одну групу. Основною метою акцій є: формування системи педагогічної взаємодії навчального закладу і сім'ї на користь розвитку особистості дитини, розробка технологій реалізації цієї взаємодії у різних напрямах.

 

В результаті проведення акцій створюється сприятливе середовище для підвищення кількості контактів батьків з педагогами, формуються позитивне ставлення батьків до установи, зростає потреба в організації сімейного дозвілля.

Тематичні акції сприяють розширенню уявлень у дітей і батьків у різних освітніх областях програми.

 Велика підготовча робота педагогів до проведення таких акцій сприяє підвищенню їх професійної майстерності, розширенню наявних уявлень про роботу з дітьми і батьками. Залучення до співпраці різних фахівців навчального закладу сприятливо позначається на взаємодії усіх учасників педагогічного процесу.

 

Алгоритм підготовки, створення і проведення тематичних акцій:

-         визначення мети і завдань;

-         складання плану акції;

-         інтерактивні форми взаємодії з батьками (консультації, інтерактивні ігри, бесіди, анкетування, нетрадиційні батьківські збори, домашні завдання, конкурси);

-         різні форми роботи з дітьми;

-         спільні заходи з батьками і дітьми;

-         підведення підсумків.

Орієнтовна тематика акцій: «Тиждень дитячої книги», «Тиждень рідної мови», «Тиждень народної іграшки» і т.п.