Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради

Системно-інтеграційний підхід до навчання грамоти шестиліток

Системно-інтеграційний підхід до навчання грамоти шестиліток

 

У підвищенні якості освіти вагому роль відіграє своєчасне виявлення причин відставання окремих учнів і вибір найбільш ефективних шляхів усунення цих відставань. Порушення, які зустрічаються в учнів початкових класів, виступають перепоною в оволодінні ними на початкових етапахнавчання письмом та читанням, а на більш пізніх етапах – у засвоєнні ними граматики рідної мови. Часті випадки, коли з причини мовленнєвих порушень дитина практичноне засвоює програми початкової школи.

Прихід шестиліток до школи, аналіз труднощів у організації навчання грамоти тарозвитку їх мовлення і спонукає до пошуку нових ефективних підходів. Проблеманавчання читання шестиліток часто полягає в тому, що дитина ще не запам'ятала чіткографічне зображення букви, а потрібно її вже читати, на саме пригадування немає часу.Така ситуація приводить до дискомфорту шестирічного учня на уроці, в окремих, довиникнення проблем у навчанні-переживання, нервування, що впливає на здоров’я. Якбачимо, методика навчання грамоти для шестиліток залишається малодослідженою,досі триває процес її становлення та удосконалення.

 

Дитинство - період інтенсивного становлення фізіологічних і психічних функцій.К.Д.Ушинський вважав, що «дитина мислить формами, фарбами, звуками,відчуттями» і закликав дорослих опиратися на ці особливості дитячого мислення. Відомо, що чим менша дитина, тим вона емоційніше сприймає оточуючий світ, тим більший «емоційний дискомфорт», який, як правило, щезає під впливом позитивних емоцій, джерелом яких може і повинна бути ігро-терапія, арт-терапія, театралізація тощо. Вік від п'яти до десяти років називають «золотим віком дитячого малюнку».

Наукою визначено критичний період для засвоєння мови (до 10 років). Пізнішеспроможність до розвитку нейронних сітей, необхідних для побудови центру мовлення,втрачається. Мовні знання хоч і не передаються у спадок, але у людини є генетичніпередумови до спілкування за допомогою мовлення та засвоєння мови. Вони закладеніу функціях центральної нервової системи, мовно-рухового апарату, гортані.

 

Щоб забезпечити кваліфіковане керівництво навчанням грамоти, основою якого є знання особливостей механізму читання, письма, вікових і індивідуальних особливостей дітей слід враховувати, що фізіологічні механізми мовлення являють собою (за П.К.Анохіним) складну, багаторівневу систему, яку обслуговують певні функціональні системи: відчуття, сприймання (зорове, слухове й кінестетичне: рухове, дотикове), пам'ять, мислення тощо.

 

Зупинимось на характерних особливостях класичного методу навчання грамоти таіндивідуальних особливостях сприймання учнів шестирічного віку. Відомо, щопротягом останніх десятиріч у сучасній школі сформувався, закріпився і залишаєтьсямайже незмінним аналітико-синтетичний метод навчання грамоти. Характерним длязанять із навчання грамоти за цим методом, розробленим К.Д.Ушинським, був такийпорядок:

1) звуковий розбір слова;

2) письмо слова;

3) читання написаного;

4) читання тих самих слів із азбуки (друкованим шрифтом);

5) читання і списування з друкованої азбуки нових слів і фраз;

6) відшукування знайомих букв і складів у якомусь оповіданні;

7) вправи на складання слів із букв друкованої азбуки, наклеєної на картон.

Отже, первинним було письмо, а потім читання.

 

Удосконалення окремих сторін звукового аналітико-синтетичного методу продовжували російські методисти М.Ф. Бунаков, Д.І. Тихомиров, В.П. Вахтеров і В.А. Фльоров – послідовники К.Д. Ушинського. Бунаков і Тихомиров були прибічниками одночасного навчання читання і письма. Вони рекомендували одночаснозапроваджувати письмовий і друкований шрифт.

Практика ж засвідчує, що за класичним методом початкові фонетичні поняттяподаються у добукварний період, а засвоює їх, в кращому випадку, третя частина усіхучнів (з 25 учнів – 6-8 учнів), а інші практично ні. Ми почали шукати причину іприйшли до висновку, що справа у індивідуальних особливостях учнів і психологіїсприймання – класичний об'єкт інтересів наукової психології упродовж уже понад староків, аж від її виникнення і досліджується по сьогодні. І от виявилося, що в цій«класичній» сфері зроблено нові відкриття, які певною мірою похитнули нашіпереконання у єдиному аналітико-синтетичному методі навчання грамоти шестиліток.

 

Солідарні з М.С. Вашуленком, що «… в часи Костянтина Ушинського звуковий аналітико-синтетичний метод застосовувався у навчанні грамоти, як правило, восьмирічних дітей, тому на сучасному етапі він удосконалюється зусиллям методистів і вчителів-практиків відповідно до особливостей навчання шестирічних першокласників». З цього слідує, що психологічні, фізичні та фізіологічніособливості шестирічних дітей особливі, порівняно з семирічними, вимагають істотнихзмін у методиці початкового навчання мови. Отже, так як основа мовної освіти«закладається» у початковій школі, саме від початкового етапу навчання грамотизалежить подальший успіх дитини в освіті взагалі.

Як бачимо, методика навчання грамоти для шестиліток залишаєтьсямалодослідженою, досі триває процес її становлення та удосконалення.

 

Відомо, що психологію сприймання інформації досліджували засновникинейролінгвістичного програмування Дж. Гріндер і Р. Бендлер і прийшли до висновку,що усю інформацію зі світу і про світ людина отримує трьома каналами: вона бачить,чує, відчуває. Канали сприймання: зір, слух і відчуття – одні з найбільш важливихфільтрів, за допомогою яких людина відбирає з інформації, що надходить до неї ззовні,потрібну.Відомо, що сенсорне сприймання предметів та явищ дійсності відбувається у комплексі, взаємодії органів чуття: зору та кінестетичних відчуттів, зору і слуху тощо.

Сенсорний склад сприймання багато в чому збігається з відчуттям. На відміну відвідчуття специфічне у сприйманні полягає в тому, що той чи інший бік зорового,слухового, тактильного сприймання стає предметом усвідомлення, розуміння йогозначення для життя. У шестиліток формування уявлень про навколишній світспирається здебільшого на тактильні відчуття і рухи, водночас широковикористовується зір, слух, дотик, смак.

 

О.Пометун наголошує на функціях півкуль головного мозку, а від того, який аналізатор домінуючий в одержанні інформації, залежить ефективність її сприймання (аудіали, візували, кінестетики). Встановлено, що небагато учнів є «чистими»аудіалами, візуалами чи кінестетиками. У відповідних дослідженнях зазначається, що вкожній випадково вибраній групі з 30 учнів приблизно 22 чоловіки здатні ефективнонавчатись, якщо вчитель забезпечує поєднання візуальної, слухової та кінестетичноїдіяльності. Однак 8 учнів – це ті, хто віддає перевагу тільки одному із способів й інколиможуть демонструвати повну нездатність до засвоєння матеріалу, якщо їхнііндивідуальні потреби не будуть враховані.

 

Принципово важливим з перших кроків формування початкової навички читання євідпрацювання з учнями правильного набору зорово-слухових і тактильних орієнтирів. Ними є живе і правильне мовлення вчителя, яскрава наочність та графічні засоби писемного мовлення такі, як букви, що позначають на письмі голосні і приголосні, м'який знак, апостроф, відстань між словами, наголос, розділові знаки.Якщо ми будемовикористовувати тільки слуховий засіб передачі знань учням у добукварний період і непідкріпимо зоровим і тактильним, очікуваного результату не отримаємо. Отжепрактика засвідчує, щоб учні свідомо засвоїли початкові фонетичні поняття й уявленнянеобхідною умовою є синхронне ознайомлення зі звуком і буквою та графічним їїзображенням (комплексне синхронне включення зорово-слухових і тактильниханалізаторів).

 

Підсумовуючи висновки наукових досліджень, слід зазначити, що саме через зорові (впізнавання букв, складів, окремих слів) сигнали йдуть у ті частини мозку, де зберігаються знання, зразки букв, про їх зв'язки зі звуками. Зорові сигнали, якінадійшли у мозок, дають поштовх і збуджують мовнорухові ограни: язик, губи,гортань. Одночасно з мовноруховими збудженнями підключається тісно з нимипов'язане слухове сприймання, слух.

Таким чином, при формуванні початкової навички читання виникає своєрідне коло зв'язків: зорових, мовнорухових, слухових, тактильних, які разом забезпечують розуміння, усвідомлення всього того, що здобуто під час активізації всіх трьох видів сприймання. Саме поєднання наочного, аудіовізуального такінестетичного значно підвищують ступінь засвоєння навчального матеріалу. Отже, длятого щоб задовольнити потреби різних учнів, навчання обов'язково має бутиполісенсорним і різноманітним, тобто поєднувати аудіовізуально-кінестетичнудіяльність на уроці грамоти.

 

Узагальнюючи результати експериментальних досліджень, прийшли до висновку,що суттєвих змін потребує методика добукварного періоду навчання грамоти, а саме,його мета, завдання і зміст. Добукварний (підготовчий) період доцільно ефективновикористати для успішної адаптації дітей у школі, а не подання початковихфонетичних уявлень і понять. Основна мета адаптаційного періоду – діагностикадошкільної мовної підготовки дітей, розвиток усного мовлення дітей, вправляння вадмовлення, знайомство з школою, учнівськими правилами та планування подальшоїроботи тощо. Завдання адаптаційного періоду – забезпечити плавний перехід до новоїдіяльності від ігрової - до навчальної і важливо, щоб він пройшов з найменшимивтратами здоров’я дітей та високою мотивацією та стимулом до навчання. Одним іззавдань підготовчого періоду – допомогти дитині розкритися через таку діяльність, якаїй близька, а це спілкування, гра, казка, вірш, скоромовки, лічилки, загадки тощо. Отжеу перші дні навчання основною формою навчання є гра, інсценізація, театралізація, анавчальний матеріал – казка, вірш, загадка, скоромовка, лічилка тощо.

 

Перші два тижні навчання (8-10 год.) - це діагностування мовних умінь та активізація усного мовлення дітей з метою виявлення рівня володіння мовленням. Вони спрямовані на ознайомлення з учнями (їхнім розумовим, мовним розвитком,ступенем готовності до школи, сформованості уявлень про навколишнє тощо). Водночас учнідізнаються про особливості шкільного навчання, засвоюють найважливіші правила праці,навчання в умовах класного колективу. Вивчення вчителями індивідуальних особливостейдитячого мовлення, ознайомлення з окремими членованими звуками, перевірку промовляннята робота над виправлення вад мовлення учнів.Подавати у цей період фонетичні уявлення та поняття ризиковано тому що, якзасвідчує практика, у частини шестилітніх дітей наявні порушення звукового аналізу івиражаються в тому, що учень сприймає слово в цілому, глобально спираючись головнимчином на смислову сторону, та не сприймає фонетичної сторони, тобто певноїпослідовності звуків у слові.

При такому порушенні як синтез – учень не може з даного рядулітер (звуків) скласти слово, так і аналіз – з запропонованого тексту виділити слово, зіслова–склад, зі складу – потрібний звук. Причини різні: порушення в артикуляціїзвуків, недорозвинений фонематичний слух. Доцільними у добукварний період є певнівправи:

 

Вправи підготовчого етапу:

·        знайомства з учителем, самих між собою учнів, школою, правилами шкільногожиття, шкільним приладдям тощо;

·        діагностування набутих умінь у дошкільній підготовці - інтелектуальнаготовність: судження; поняття про предмети, події; вміння робити висновки, вмінняслухати дорослого, сприймання вказівок, вміння правильно запитати, пам’ять; мова імовлення дітей та ін.);

·        сприймання, розуміння, запам’ятовування та відтворення на слух віршів, казок,скоромовок, загадок; переказування почутого;

·        поділ речення на слова, слова – на склади;

·        побудови зв’язного мовлення за почутим, побаченим: речень, запитань, складаннядіалогу, монологу;

·        закріплення основної осанки учнів під час письма; знайомство з сіткою робочогозошита; добір кольорів, розмальовування розмальовок, малювання; письмо елементівлітер тощо.

 

Досліджуючи навчання грамоти шестирічок, прийшли до висновку, що настала потреба у розробці сучасної методики початкового навчання грамоти, в основі якої лежать як теоретичні, так і практичні досягнення традиційних і сучасних підходів.

Спробу вдосконалення методики початкового курсу навчання грамоти через системно-інтеграційний підхід апробовано експериментально.

Концептуальними положеннями системно-інтеграційного аудіовізуально-кінестетичну підходу передбачено:

·        поєднання традиційних з інноваційними принципів навчання(здоров’язбереження, наступності, створення ситуації успіху, системної інтеграціїтощо);

·        повне врахування вимог Державного стандарту початкової загальної освітиМОН України, обов’язковому виконанні навчальних програм початкової школи тапропедевтичному (до профільному) навчанні, яке можливе за рахунок економії часузавдяки блочній подачі навчального матеріалу та міжпредметній інтеграції;

·        забезпечення наступності між дошкільною, початковою і базовою освітоюшляхом інтеграції навчання (дошкільна підготовка, вивчення основних предметнихпонять у початковій школі за 5-6 клас);

·        збереження дитячого здоров'я шляхом впровадження здоров’я-зберігаючихтехнологій (арт-терапії, ігро-терапії, евритмії,театралізації, рухової діяльності),скороченні часу сидіння за партою, введення в структуру уроку навчальних пісень,ігор, кінестетичної, імітаційної, театральної та рухової діяльності за темою уроку;

·        значне скорочення обсягу домашніх завдань;

·        впровадження нехарактерних для традиційної методики навчання грамотиприйомів, засобів навчання (авторська абетка, поступально-звороно-поступальнийприйом, читання «кольорових» слів, друкування кольорами, «упізнавання» букв,імітація форми букви тілом тощо).

 

Сучасна арт-педагогіка - педагогічна технологія, досить нова і заснована наінтеграційному застосуванні дії на особу різних видів мистецтва (літератури, музики,образотворчого мистецтва, театру). Ми спробували впровадити арт-педагогіку уперший рік навчання початкової школи і результати отримали непередбачувані.

Упровадження арт-терапії у навчальний процес першокласників дозволяє зніматинапруження у дітей. Учителі відмічають, що включення в хід занять моментівтеатралізації, ігри, музичного супроводу, малювання підвищує ефективністьнавчального процесу, сприяє кращому засвоєнню знань учнями. За рахунок включенняарт-елементів у будь-яке заняття відбувається встановлення взаємозв’язків емоційних іраціональних моментів, і учень здатний не лише зрозуміти, але і відчути те, про щоговорить учитель. Вивчення правил засобом пісні сприяє розвитку почуття задоволеннясобою, утвердженні впевненості, яке виникає в результаті виявлення прихованихталантів та їх розвитку.Це - ідеальна платформа для розвитку усіх органів чуття,пам'яті, уваги, волі, а також базою для формування культурно-естетичного сприймання.

 

Впроваджуючи елементи евритмії в навчальний процес реалізовується завдання формування в учнів мистецтва художнього руху, гармонійності, ритмічності, розміреності, що організовує, дисциплінує, розвиває увагу, слух, ритм та рівномірність ритму в музиці, танці та у вимові; мова і музика перебувають у гармонії з рухом виконавця; захоплює всіх оточуючих, залучає діяти разом. Евритмія служить длявстановлення гармонії душі й організму, що росте. Одночасно в учнів розвиваєтьсяфонематичний слух, виробляється навичка писати під ритм тощо.

 

Театралізацію в педагогіці використовуємо як мистецтво перевтілення на уроці з учня у сценічного літературного героя з метою допомоги дитині перебороти психологічні і соціальні проблеми. Граючи, дитина забуває за свої комплекси, аперевтілюючись в образ, розкриває свої приховані здібності.

 

Впровадження в навчальний процес ігро-терапії (вид психотерапії) та імітації тілом (мімікрія) дозволяє педагогу використати терапевтичну дію гри, щоб допомогти дитині перебороти психологічні комплекси і соціальні проблеми, вони сприяють емоційному розвитку. Досягається мета тоді, коли дитина грається вільно, з радістю.

Властивість дитини показувати (імітувати) частинами тіла форму і вигляд букв, складів і цілих «живих» слів сприяє розвитку фантазії, креативності мислення, уваги, кмітливості, хоч термін «імітація» тлумачний словник трактує як (лат. imitatio – наслідування), «мімікрія» (наслідування, маскування).

 

Найсуттєвішими експериментальними досягненнями є поєднання традиційного з інноваційним у системно-інтеграційний підхід, в основі якого є:

·        врахування вікових та індивідуальних особливостей шестилітніх дітей;

·        переважання ігрових методів навчання;

·        створення відповідних віку дітей умов навчання;

·        забезпечення рухової та фізичної активності;

·        обмежена в часі тривалість занять;

·        використання специфічних прийомів і засобів у процесі навчання, які сприяють ефективнішому засвоєнню знань і виробленню практичних навичок, збереженню і корекції здоров’я учнів здоров’я-зберігаючими прийомами, засобами ігро-терапії, арт-терапії, рухової діяльності, театралізації, евритмії, імітації;

·        інтеграція змісту освіти тощо, що лежить в основі аудіовізуально-кінестетичного методу навчання.

 

Залежність між письмом, тактильним і візуальним сприйманням та впливом кольору на засвоєння класифікації звуків у період навчання письму пояснює «фе-номенологія сприймання» – це взаємодія тактильного та візуального, який дослідив Моріс Мерло-Понті. На відміну від решти вчених він звернув увагуна бачення кольорів. Практичне використання кольорів (синій для позначенняприголосного і червоний – голосного звуків) допомагає окремим учням, у яких слаборозвинений фонематичний слух, засвоїти класифікацію звуків мовлення.

Таким чином, візуальне і тактильне сприймання не розчленовані. Друкуваннявідповідними кольорами літер сприяє розрізненню голосних і приголосних самедотиком через зір. Ретельно вивчаючи літеру друковану і писану (об’єкт),розглядаючи до дрібниць її елементи, відбувається неначе справжнє втіленняневидимих пальців, які спроможні відчути властивості лише рухаючись поверхнеюпредмету, аркуша: у стані швидкого сингулярного дотику у поєднанні, такоговізуального дотику, вони просто не можуть достатньо відчути, що і той предмет,буква, склад, слово, на яку ми так мимохідь дивимося, стає об’єктом. Пояснюютьсятакі специфічні ситуації візуальної рецепції тим, що простий вимушений погляд налітеру трактується як дотик зором не тільки до її форми, розміру, а й до кольору.

 

Отже, пояснення вчителя (словом) поєднуються з тактильним, візуальним і кольором, що дає сигнал провідному аналізатору сприймання і дає миттєвий результат – засвоєння матеріалу ефективніше і міцніше у кілька разів.

Тактильне констатується зазвичай суміжністю з мовленням і зором, через це процес зорового сприймання, аналізований нами феномен погляду як дотику, дає змогу говорити, що коли тактильне доходить до візуального, тоді перцептивна дистанція скорочується до мінімуму, і наші очі до певної міри вже «міцно» зливаються з об’єктом, викроївши його з цілого візуального поля і відсунувши рештки цього поля на задній план, а рецепторами вже пішла інформація до головного мозку і там «відклалася».

А молодші школярі розглядають тільки те, щокрасиве, кольорове і привертає їхню увагу. З вище наведеного слідує, щосприймання, яке включає всі аналізатори одночасно, не тільки підсилюється, ай пришвидшує процес запам’ятовування та сприяє його усвідомленню.

 

Таким чином, запропонований метод (аудіовізуально-кінестетичний) навчанняграмоти базується саме на вище викладених науково-експериментальнихдослідженнях психічних, психологічних, фізіологічних особливостей шестилітокта властивостях сприйманням. Нами зроблено спробу врахувати індивідуальніособливості учнів та з різних сторін розглянути феномен початкового засвоєнняграмоти шестилітками, в основі якого лежать наукові вчення про образне мислення,увагу, пам’ять, слухове, візуальне, тактильне сприймання в процесі ігрової, руховоїдіяльності та впровадження арт-терапії.

 

Для навчання грамоти шестиліток потрібна удосконалена методика, яка врахувала б усі переваги й недоліки існуючих, була б досить гнучкою для них, придатна для роботи з дітьми з будь-яким типом пізнавальної діяльності, різної підготовки до школи, навіть з особливими освітніми потребами. Це повинна бутитехнологія ефективна, доступна і учням, і вчителям та батькам. Завдяки об'єднаннюслухо-мовленнєво-рухових образів внутрішнього мовлення й зорово-рукомоторнихобразів, яке підкріплюється позитивними емоціями, що сприяє мотивації йзабезпечується комплексне (системно-інтеграційне) засвоєння грамоти та розвиткумовлення. Таким чином створює стійкі асоціації, які сприяють більш ефективномусприйманню, запам'ятовуванню та відтворенню матеріалу. Це забезпечує міцністьзапам'ятовування матеріалу.

 

Отже, щоб розв’язати завдання, які поставлені перед початковим курсом навчання грамоти, слід добре знати не тільки відповідний курс методики і дидактики навчання, а й психолого-фізіологічні складові шестиліток.

Проблема визначення універсального типу навчання, який забезпечував бипозитивний результат, хвилювала педагогів з давніх-давен. Внаслідок посиленнядемократичних тенденцій у житті суспільства освітні системи як його значущі складовіпочали переносити акцент із масових педагогічних явищ на особистість дитини,вивчення можливостей і обставин її індивідуального розвитку, умов саморозкриття ісамореалізації людини на різних етапах її життєдіяльності.

Ми стаємо свідками, як поступово під впливом інноваційних процесів змінюється структура освітньої системи: відмирають застарілі громіздкі педагогічні системи і виникають нові, в тому числі і здоров’я-зберігаючі. Наші дослідження – це і є пошуки сучасної технології початкового навчання грамоти у системі загального курсу української мови. Уподальшому передбачаємо дослідити інноваційні підходи (прийоми, засоби) навчанняграмоти шестиліток.