АРТИКУЛЯЦІЙНІ ТА ФОНЕМАТИЧНІ ВПРАВИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЗВУКІВ, ЇХ МІСЦЕ В РОЗВИВАЛЬНО – ВИХОВНІЙ РОБОТІ З ДІТЬМИ

Артикуляційна гімнастика – це вправи для тренування органів мовлення. Адже для того, щоб дитина навчилася правильно артикулювати складні для вимови звуки, її губи та язик мають бути достатньо сильними, гнучкими і рухливими, тривалий час утримувати певне положення, легко здійснювати перехід від одного положення до іншого.

Однак інколи фахівці зустрічаються з тим, що певні рухи малюк ще не засвоїв, або відмовляється їх повторювати, або просто втомлюється. Тому артикуляційну гімнастику краще проводити в ігровій формі, із застосуванням віршованих рядків. Інсценізація казок з опорою на кольорові малюнки захоплюють дітей, емоційно насичують заняття.

Спочатку слід уточнити, чи знає дитина будову мовленнєвого апарату, використовуючи малюнки, загадки та «Казку про Веселого Язичка».

Розучувати артикуляційні вправи слід у певній послідовності:

·        дорослий показує малюнок, називає вправу і повільно демонструє її виконання;

·        дитина виконує вправу перед дзеркалом;

·        дорослий слідкує за виконанням, допомагає, виправляє помилки;

·        дитина виконує вправу, поступово прискорюючи темп, без дзеркала, у віршованому супроводі дорослого.

Для початку слід пропонувати 1 - 3 вправи тривалістю 3 – 7 хвилин залежно від віку і темпераменту дитини. Для 3 – 4 – річних малюків достатньо, щоб вони могли відтворити основні рухи. У 4 – 5 – річному віці діти мають виконувати вправи чітко й плавно, а в 6 – 7 – річному віці – точно, швидко, в достатньому обсязі, легко переключатися з одного руху на інший та утримувати положення язика певний час без змін.

 

ЗАГАДКИ ПРО «ВЕСЕЛИЙ РОТИК»

Є двері червоні в будиночку тім,

Та ще одні двері – білі – у нім.

Не зайчик живе там і не їжачок –

Слухняний і вправний живе … (язичок).

Їсть той будиночок борщ, п’є компот

І називається просто він: … (рот).

Двері, що перші, червоні – то … (губи),

Двері, що другі, - біленькі … (зуби).

Ми ротом уміємо їсти і пити,

Сміятись, співати і … (говорити).

 

«КАЗКА ПРО ВЕСЕЛОГО ЯЗИЧКА»

Жив – був Веселий Язичок у своєму будиночку. Цей будиночок мав свою назву – рот (У тебе є язик? А де він живе?).

Двері будиночка можуть відчинятися і зачинятися (відкрий і закрий рот).

А дверей у тому будиночку аж двоє. Коли відчинити перші двері – губи, то стане видно другі двері – зуби. Коли відчинити й другі, язик вигляне зі свого будиночка (рот відкрити; покажи кінчиком язика верхні зуби, нижні зуби, верхню губу, нижню губу).

У будиночку є стеля – піднебіння (покажи язиком піднебіння).

 

 

СИСТЕМА РОБОТИ ПО ФОРМУВАННЮ НАВИЧОК

ФОНЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ Й СИНТЕЗУ

Система роботи по формуванню навичок фонематичного аналiзу й синтезу враховує послiдовнiсть становлення рiзних форм звукового аналiзу й синтезу (усне визначення, графiчне зображення), умови видiлення звука (певне положення звука в словi, особливостi вимови звука в словi, характер звука, кiлькiсть звукiв у звуковому ряду тощо). В зв’язку з цим передбачається певна послiдовнiсть мовного матерiалу при формуваннi навичок фонематичного аналiзу й синтезу:

 

1.      ряд голосних звукiв: ау, уа, iа;

2.      склади без збiгу приголосних:

·        на, ба, та, ку, то;

·        ох, ах, ам, оп, ех;

3.      склади iз збiгом приголосних: пса, пта, ска, кно, вга;

4.      слова без збiгу приголосних (з добре промовляючими звуками):

·        односкладовi (мак, сом, кит, том, дах, вус);

·        двоскладовi (мама, тато, сито, вуса, кафе ... палка, вудка, сумка, паста, гуска);

5.      слова iз збiгом приголосних:

·        односкладовi (скат, квас, плуг, ласт, лист, Влад, пласт);

·        двоскладовi (трава, спека, плече, злива, клумба);

·        трьох- i більше складовi (кропива, плотина, квасолина);

6.      слова iз м’якими звуками без збiгу та зі збiгом приголосних:

·        односкладовi (сiм, лiс, кiт, пень, день, спiв, льон);

·        двоскладовi (кiно, сiно, лiто, вiкно, олень, серпень, баня, Катя, молюск, кiоск, квiтень);

·        трьох- i бiльшескладовi (березень, лiнивець, порохотяг);

7.      слова з звуком [й’]:

·        односкладовi (гай, плай, мiй);

·        двоскладовi (байка, майка, бугай, лiйка, iнiй, сарай, бульйон);

·        трьох- i більше складовi (павiльйон);

8.      слова з голосними другого ряду та приголосними, якi позначають два звуки:

·        двоскладовi (моя, твоя, Юля, єнот, їжа, щука, плащ);

·        трьох i більше складовi (Юлiя, сiянка, масток, вогнище);

 

 

Розвиток навичок фонематичного аналiзу й синтезу здiйснюється поетапно:

1.      з опорою на матерiалiзацiю (використання рiзних допомiжних засобiв — графiчних схем слова, звукових лiнiйок, фiшок);

2.      з мовним промовлянням (сприймання на слух та самостiйне промовляння слова);

3.      без опори на допомiжнi засоби та промовляння;

 

 

В процесi роботи дiтям пропонується виконувати наступнi завдання:

1       Визначити голосний (приголосний) звук iз ряду інших звуків (гра «Спiймай звук» — пiдняти сигнальну картку);

2       Визначити склад з певним звуком (пiдняти сигнальну картку);

3       Визначити iз ряду слiв слова з певним звуком (пiдняти сигнальну картку, вiдiбрати малюнки);

4       Назвати перший, останній звук у словi, визначити місце знаходження звука в словi (початок, середина, кiнець) на слух, із допомогою малюнкiв;

5       Визначити послiдовність та кiлькiсть звукiв у словi (на слух, придумати самостiйно слова, вiдiбрати малюнки з певною кiлькiстю звукiв);

6       Визначити мiсцезнаходження звука в словi по вiдношенню до інших звукiв;

7       Виконати звуковий аналiз слiв.

 

 

Завдання пропонуються в iгровiй формi, з використанням таких прийомів, як придумування слiв, робота з предметними малюнками, сигнальними картками чи прапорцями, робота з фiшками для звукового аналiзу i т.д..