Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради

Основні правила поведінки батьків, які розлучаються

1. Умовний спокій. Постарайтеся не виплескувати свої почуття в присутності дитини. Це стосується і розмови з дитиною про розлучення, і з'ясування стосунків між собою. Коли батьки сваряться, вони забувають про дитину, вони зайняті одне одним, а дитина при цьому почувається покинутою і непотрібною.

2. Однакова стратегія інформування дитини про розлучення. Яким би не було ваше розлучення – бурхливим чи спокійним – постарайтеся домовитися, заради дитини, про що ви будете їй розповідати. Вам слід обговорити причину розлучення, позицію мами йтата, а найголовніше – докладно розповісти дитині про те, що її та вас очікує в майбутньому.

Уникайте таких фраз, як «не знаю, що буде далі», «ми ще не вирішили». У дитини має бути чітка картина її майбутнього, без найменших сумнівів.

3. Не звинувачуйте одне одного. Усі батьки знають це правило, але не завжди його дотримуються. Пам'ятайте: коли дитина чує, що тато, який запевняв її у своїй любові, виявляється «гадом, котрий нас покинув», вона починає боятися, що мати її теж покине.

4. Запевніть дитину у вашій любові й надійності. Якщо один із батьків після розлучення переїжджає в інше місто, а то й країну, чесно зізнайтеся в цьому дитині і постарайтеся зрозуміти, що для неї це велика втрата.

5. Не давайте дитині надії на возз'єднання родини.

6. Ніколи не кажіть, що ваше весілля й ваші стосунки були помилкою.          Найчастіше батьки розповідають дитині, що вона з'явилася на світ саме через любов і весілля. Це формує у свідомості дитини таке переконання: «Якщо батьки вважають помилкою свій шлюб, то мене вони також вважають помилкою».

Фрази, які можна сказати дитині в ситуації розлучення

Ø«Річ у тім, що мама й тато більше не щасливі одне з одним. Тому нам так погано й важко».

Ø«Ось що відбувається з нами: ми більше не щасливі одне з одним. Тому хочемо розлучитися, жити окремо. Я знаю, як тобі боляче чути це. Але ти бачиш, яке погане в нас життя. Тому ми вирішили розстатися».

Ø«Через це ми так часто останнім часом кричимо на тебе, навіть коли ти насправді зовсім не винний. Ми начебто самі не свої, це схоже на хворобу».

Ø«Розлучення – це коли тато й мама більше не живуть під одним дахом. Але ми так само залишаємося твоїми мамою й татом».

Ø«Ми розлучаємося. Але не тому, що ти робив щось неправильно! Ти не винний, це не через тебе!»

Ø«Хоча ми зробили багато неправильного в сімейному житті, але те, що в нас з'явився ти, було найправильнішим. Ти – найбільша радість у нашому житті».

Ø«Так склалося, що тато переїжджає, більше з нами жити не буде, але приходитиме до нас, і ти зможеш із ним бачитися стільки, скільки захочеш».

Ø«Я знаю, ти плачеш, тому що тобі багато довелося пережити. Я бачу, що ти сильний, адже продовжуєш любити нас, незважаючи ні на що».

Ø«Що б ти не робив, мама й тато не разом. Ми дуже довго думали про це, й у нас немає іншого виходу».