Педагогічний консиліум – одна з форм залучення вчителів – предметників до виховної роботи.

Основні завдання консиліуму: скорегувати педагогічні позиції вчителів стосовно окремих учнів або класного колективу в цілому, допомогти у розв’язанні конфліктів або попередити їх виникнення. Педагогічний консиліум доцільно проводити при переході учнів від одного етапу навчання до іншого, при необхідності ознайомлення вчителів з особливостями класу або індивідуальними можливостями кожної дитини, при виникненні проблем у роботі вчителів з класом або окремими учнями.

Підготовка до консиліуму включає:

-                     збір інформації про клас або учня з використанням психолого – педагогічних методик вивчення колективу, особистості;

-                     аналіз інформації: уточнення проблеми, виявлення позицій учасників конфлікту («провокатор» - той, хто спровокував конфліктну ситуацію; «каталізатор» - той, хто її підтримав);

-                     складання плану проведення консиліуму; визначення часу та місця проведення.

Заздалегідь треба обрати ведучого. Ним може бути шкільний психолог, досвідчений авторитетний вчитель або представник адміністрації.

План проведення педагогічного консиліуму

1.      Перелік учасників.

2.      Виступ класного керівника.

3.      Обмін інформацією між учасниками консиліуму.

4.      Виявлення та обговорення причин виникнення даної ситуації.

5.      Узагальнення висловлених думок.

6.      Координація дій учасників консиліуму.

7.      Фіксація результатів обговорення.

Педагогічний консиліум дає можливість звернути увагу вчителів на проблеми розвитку особистості учнів, дає поштовх для підвищення професіоналізму педагогів, дозволяє вчителям налагодити стосунки з дітьми.

Психолого - педагогічний консиліум.

Психолого – педагогічний консиліум розв’язує такі завдання:- створення цілісного портрету школяра;

- виявлення характеру та причин відхилень у навчанні та поведінці учнів;  - розробка програми виховних та корекційних заходів;  - визначення шляхів та засобів корекційно – розвивальної роботи для педагогів та батьків.

Головний принцип організації психолого – педагогічного консиліуму: комплексність вивчення. Він передбачає тісну взаємодію різних спеціалістів (педагогів, психолога, медичної сестри) у ході вивчення школяра для отримання результатів оцінки фізичного та психологічного стану учня. Отримані результати співвідносяться з віковими критеріями. Ще один важливий принцип – дотримання інтересів учнів.

Психолого – педагогічний консиліум реалізує три функції:

- діагностичну – вивчення соціальної ситуації розвитку учня, у визначенні домінанти його розвитку, потенційних можливостей та здібностей розпізнаванні характеру відхилень у поведінці, діяльності та спілкуванні, а також стану здоров’я;

- виховну – розробка проекту корекції у вигляді низки навчально – виховних заходів, що рекомендуються педагогам, батькам та учням (контроль, корекція, розвиток, лікування);

- реабілітаційну – захист інтересів дитини, що потрапила в несприятливі навчально – виховні або сімейні умови. Зміст сімейної реабілітації – в підвищенні статусу дитини як члена сім’ї або в разі необхідності підвищенні зацікавленості батьків життям та справами дитини. Сутність шкільної  реабілітації полягає в допомозі в адаптації до нових умов, у подоланні  дискомфорту та психологічної незахищеності.

Склад консиліуму: психолог (за наявності), класний керівник, учителі – предметники, що викладають у відповідному класі, медична сестра (за наявності).

Відповідно до мети психолого – педагогічні консиліуми діляться на:

Первинні консиліуми проводяться після завершення обстеження (кінець жовтня). Їхня мета – визначення особливостей розвитку школярів, можливих умов і форм їх навчання, необхідного супроводження педагогічного процесу.

Планові консиліуми–проводяться в березні. Їх мета – оцінка динаміки процесу навчання та корекційних заходів, а також у разі необхідності внесення поправок та доповнень до корекційної або розвивальної роботи з  учнями.

Заключні консиліуми – проводяться на заключних етапах навчання та завершенням корекційної роботи. Мета – оцінка знань учнів, стану емоційно – вольової та пізнавальної сфери, прогнозування успішності учнів у подальшому навчанні.

Позапланові консиліуми проводяться на вимогу класного керівника або інших педагогів, що працюють з учнями в разі необхідності (виникнення несподіваних проблем у навчанні, вихованні або в процесі корекційної роботи. раптових афективних реакцій. Мета – виявлення причин проблеми, що виникла, знаходження адекватних способів її подолання. До участі в таких консиліумах, як правило запрошуються учні відповідного класу.

Функції учасників на етапі підготовки та проведенні психолого – педагогічних консиліумів:

Заступник директора:

-  надає організаційну, адміністративну та методичну допомогу;

-  розробляє схему проведення консиліумів;

- установлює порядок обговорення та слідкує за дотриманням регламенту обговорення;

- отримує та аналізує узагальнену інформацію щодо класів, паралелей та окремих учнів (по відношенню до яких потрібне індивідуальне обговорення або співбесіда з батьками);

- контролює хід реалізації програми супроводження.

Психолог:

- здійснює обробку психодіагностичних обстежень, що були проведені згідно з програмою підготовки;

- готує інформацію за двома напрямами:

1.Інформація про конкретних учнів:

1) опис індивідуально – психологічних особливостей учня;

2) сфери психічного життя дитини, у яких виявлено певні порушення або відхилення  від вікової, психічної або соціальної норми. По можливості вказуються причини існуючих порушень;

3) сфери психічного життя, розвиток яких характеризується вираженими індивідуальними особливостями та опис їхніх реальних проявів

4) адекватні форми супроводження.

2. Узагальнена інформація щодо класу (зведені таблиці показників, що вивчаються на етапі діагностики.

Інформація щодо окремих учнів представляється на консиліум особисто психологом, узагальнена інформація по класу передається класному керівнику з необхідними поясненнями та уточненнями у формі, що не порушує права дитини на конфіденційність подібної інформації.

Класний керівник, спираючись на результати власних спостережень та систематизації спостережень інших педагогів, готує педагогічну та психологічну характеристику навчальної діяльності й поведінки класу в цілому та окремих учнів, за такими показниками:

- кількісні та якісні характеристики навчальної діяльності (успішність з предметів. можливі причини низької або нерівної успішності);

- психологічні особливості класу (за результатами діагностики та консультацій психолога);

- показники поведінки та спілкування в навчальних ситуаціях;

- умови сімейного виховання.

Вчителі – предметники характеризують конкретних учнів або їх групи за показниками:

 - труднощі та особливості що проявляються під час усних та письмових відповідей, відповідей біля дошки; труднощі що виникають під час засвоєння нового матеріалу або повторення, виконання творчих завдань;

- можливі причини описаних труднощі;

- опис типового для учня емоційного стану на уроці;

- опис ситуацій, що викликають в учнів різні емоційні труднощі (плач, агресія, роздратування та ін.)

Інформація вихователів стосується опису індивідуальних особливостей та труднощів, що виникають в учнів у позаурочній діяльності, у процесі спілкування з однолітками.

Медична сестра надає консиліуму інформацію про стан здоров’я та фізичні особливості школярів за трьома основними параметрами:

1. Фізичний стан дитини на момент проведення консиліуму:

- відповідність фізичного розвитку віковим нормам;

- стан органів зору, слуху, кістково – м’язової системи;

- переносимість фізичних навантажень.

2. Фактори ризику:

- наявність у минулому захворювань та травм, що можуть відбиватися на розвитку дитини;

- фактори ризику за основними функціональними системами, наявність хронічних захворювань.

3. Характеристика захворюваності за певний період.

Якщо у школі за штатом, не передбачено заступника директора, психолога, медичної сестри, то їхні функції частково розподіляються між класним керівником, вихователем, вчителями – предметниками.

Будь – які відомості про учня та його сім’ю надаються та обговорюються учасниками тільки за тими параметрами, показниками та характеристиками, у яких наявна важлива для роботи консиліуму та супроводження інформація.

У процесі обговорення індивідуальної та групової стратегії супроводження на консиліумі має бути знайдено оптимальну ситуацію взаємодії учасників навчально – виховного процесу, у ході консиліуму розв’язання задачі супроводжується втіленням у конкретні напрями діяльності й заходи психологічних та педагогічних технологій. Консиліум завершується розподілом між його учасниками обов’язків щодо ведення супроводжувальної та консультативної роботи, з визначенням приблизних строків виконання.

Рішеннями консиліуму є рекомендації з розробки комплексної програми супроводження, що узгоджуються з усіма учасниками і є обов’язковими для всіх спеціалістів, що ведуть навчальну, виховну, корекційну та розвивальну роботу з учнями цього класу.

Психолого – педагогічний консиліум дозволяє побудувати взаємовідносини учасників навчально – виховного процесу на основі рівноправного співробітництва та особистої відповідальності й організувати цілісне супроводження школярів у процесі всього навчання, задіявши професійний та особистісний потенціал усіх, хто має відношення до ефективності цього процесу.

Психолого – педагогічний семінар.

Психолого-педагогічні семінари повинні мати предметом свого обговорення конкретні проблеми навчального закладу, даного контингенту дітей, а не проходити на абстрактно-теоретичному рівні, тобто наочно показувати, що психологічні знання безпосередньо пов’язані з вирішенням конкретних проблем навчання та виховання дітей. Ефект від психолого-педагогічного семінару буде більшим, якщо психологічні знання подавати педагогам як засоби вирішення їх професійних та життєвих проблем. Оформлювати матеріали психолого-педагогічних семінарів потрібно у вигляді методичного матеріалу, який може  бути використаний усіма педагогічними працівниками школи.

Схема-структура психолого-педагогічного семінару:

Дата.

Тема.

План:

- Теоретичні питання.

- Практична частина.

- Література до семінару.

Зміст семінару: доповідь або тези розгляду кожного питання, виступи вчителів (тези), огляд практичної частини (аналіз діагностичної роботи або розгляд учительської діагностики та інше).

Показниками оцінки результативності організації психолого-педагогічного семінару в школі (за В.І.Зверевою) є:

-           актуальність проведення за даною темою згідно методичної теми закладу освіти;

-           проблемно-практична спрямованість на професійні інтереси вчителя;

-           научність;

-           чіткість, конкретність та доступність викладення змісту;

-           наявність та теоретичне осмислення нових ідей, технологій;

-           наявність пізнавального інтересу до змісту, навченість учасників семінару;

-           активність в роботі учасників семінару.

Психолого-педагогічний семінар може мати таку структуру:

-           теоретичне питання,

-           діагностичний практикум,

-           педагогічний практикум (обговорення психолого-педагогічних ситуацій),

-           методичний практикум (учителі отримують пам’ятки та рекомендації),

-           релаксаційний комплекс.

В методичній літературі зустрічаються різні підходи до організації психолого-педагогічних семінарів:

І. Семінар має єдину тематику,  яка розрахована на навчальний рік і складається з чотирох занять. Наприклад, „Нестандартна дитина”: Заняття 1. „Підготовка вчителя до спілкування з учнями”. Заняття 2. „Обдарована дитина”. Заняття 3. „Невстичаючі учні”. Заняття 4. „Важковиховувані учні”.

ІІ. На навчальний рік планується 3-4 семінари.

1. Установчий семінар: на якому повідомляються тематика семінарів, які види діагностичної роботи будуть проведені, хто безпосередньо буде брати участь в підготовці і проведенні семінару тощо.

2. Психолого-педагогічний семінар з пиатнь навчальної роботи відповідно до задач навчального закладу та існуючих проблем (листопад).

3. Психолого-педагогічний семінар з питань пов’язаних з системою виховної роботи в навчальному закладі відповідно до виховних задач в поточному році (січень).

Рекомендується попереднє проведення діагностичної роботи (анкети, опитування, спостереження), результати якої узагальнюються і обговорюються на семінарі.

            Для підвищення активності з боку вчителів, щоб у розкритті теми брали участь не лише активна меншість вчителів, а й усі учасники шкільного життя, для посилення зацікавленості рекомендується при проведенні психолого-педагогічних семінарів використовувати різноманітні форми роботи. Вчительський колектив можна поділити на групи, до яких входять 7-8 різних за рівнем майстерності педагогів на чолі з найбільш досвідченим вчителем, який обирає одну із запропонованих тем. Також очолювати групи можуть вчителі, які атестуються на підвищення кваліфікаційної категорії.

Методичні рекомендації щодо порядку створення і організаціїроботи психолого–педагогічного консиліуму (ППк) освітнього закладу

1. ППк є однією із форм взаємодії спеціалістів освітнього закладу щодо забезпечення об’єднаних зусиль для психолого – педагогічного супроводу дітей і підлітків з особливими освітніми потребами або в стані декомпенсації.

2. ППк може бути створений на базі освітнього закладу будь - якого типу незалежно від організаційно – правової форми наказом керівника загальноосвітнього (дошкільного) навчального закладу.

3. Загальне керівництво ППк здійснюється керівником навчального закладу.

4. ППк освітнього закладу у своїй діяльності керується Статутом закладу, затвердженим керівником Порядком створення і організації роботи ППк.

5. До складу консиліуму входять: керівник закладу, практичний психолог, вчитель – логопед (дефектолог), соціальний педагог, інші фахівці за потребою (педіатр, медична сестра та ін.), педагогічний працівник, який представляє дитину на ППк.

6. Метою ППк є забезпечення корекційного психолого–педагогічного супроводу дітей, учнів: з відхиленнями у психофізичному,соціальному психологічному розвитку (або в стані декомпенсації); з труднощами у навчанні та вихованні, виходячи із реальних можливостей освітнього закладу, вікових та індивідуальних особливостей, стану соматичного і нервово – психічного здоров’я дітей дошкільного і шкільного віку.

7. Завданнями ППк освітнього закладу є:

- раннє виявлення дітей (з перших днів перебування у закладі) з порушеннями психофізичного, соціального, психологічного розвитку;

- психолого – педагогічне вивчення, оцінка труднощів та потенційних можливостей психічного та соціального розвитку таких дітей. Вивчення їхніх особливих освітніх потреб, надання рекомендацій щодо змісту, форм і методів навчання, корекційно – розвиткової роботи з урахуванням навчально – пізнавальної діяльності та розладів поведінки;

- участь у розробленні індивідуального навчального плану та індивідуальної програми розвитку дитини з порушеннями психофізичного розвитку (ПФР), індивідуальної програми розвитку або вироблення оптимальних умов для повноцінного навчання та виховання дитинт, учня;

- надання психологічної та методичної допомоги педагогічним працівникам, які працюють з дитиною, організації при необхідності інтегрованого (інклюзивного) навчання або створення оптимальних умов для реалізації потенційних можливостей розвитку здібностей, обдарувань;

- консультування батьків (осіб, які їх замінюють), педагогічних працівників, інших учасників навчально – виховного процесу з питань вибору можливих форм і методів навчання, у т. ч. інтегрованого (інклюзивного), у поєднанні з реабілітаційними заходами, соціальною адаптацією та інтеграцією у суспільне життя дітей із порушеннями ПФР, дітей з розладами поведінки;

- підготовка та ведення документації ППк, яка відображає актуальний розвиток дитини, динаміку її стану, рівень навчальних досягнень.

8. Спеціалісти, які включені до складу ППк, виконують роботу в межах свого робочого часу під час психолого–педагогічного вивчення дітей з відхиленнями в розвитку.

9. Вивчення дитини кожним спеціалістом ППк здійснюється індивідуально з урахуванням вікового психофізичного навантаження дитини, підлітка.

10. На основі даних психолого – педагогічного вивчення дитини кожним спеціалістом ППк робиться висновок про характер відхилень у її розвитку, розробляються рекомендації. На засіданні ППк приймається колегіальне рішення з відповідними узагальнюючими рекомендаціями про індивідуальну програму розвитку(індивідуальний навчальний план), навчання і виховання дитини з урахуванням її психофізичних можливостей та індивідуальних особливостей. Засідання ППк обов’язково протоколюється і підписується членами ППк.

11. При відсутності в даному навчальному закладі умов, адекватних індивідуальним особливостям дитини, а також при необхідності більш поглибленого психолого – педагогічного вивчення дитини, ППк може рекомендувати батькам (особам, які їх заміняють) звернутись у психолого – медико – педагогічну консультацію (ПМПК).

12. Засідання ППк поділяються на планові, позапланові, вони проводяться під керівництвом голови консиліуму – керівника закладу.

13. Періодичність проведення ППк визначається реальним запитом навчального закладу, направленого на комплексне і всебічне вивчення проблем дітей із порушеннями психофізичного, психологічного та соціального розвитку.

14. Голова ППк ставить до відома спеціалістів ППк необхідність обговорення проблем дитини, підлітка і організовує підготовку і проведення засідання ППк.

15. На період підготовки до засідання ППк і наступної організації виконання рекомендацій дитині визначається провідний спеціаліст: вчитель (класний керівник, класовод, вихователь ДНЗ) або інший спеціаліст, який здійснює корекційно – реабілітаційну допомогу дитині. Провідний спеціаліст відслідковує динаміку розвитку дитини, підлітка і ефективність надання йому корекційно – реабілітаційної допомоги і вносить пропозиції щодо повторних обговорень на ППк, педагогічній раді закладу.

16. Висновок спеціалістів ППк із відповідними рекомендаціями (без зазначення медичного діагнозу) можуть бути повідомлені батькам (особам, які їх замінюють) у доступній для розуміння формі, оскільки окремі запропоновані рекомендації можуть реалізуються тільки з їх згоди.

17. Висновок спеціалістів ППк направляється в інші установи і заклади тільки за офіційним запитом.Висновок ППк навчального закладу має рекомендаційний характер.

18. На ППк ведеться така документація:

- картка (папка) розвитку учня, вихованця ДНЗ (№ п/п, ПІП дитини, дата народження, клас (група), характеристика проблеми дитини, дата проведення ППк, висновок із рекомендаціями ППк, результати психолого–педагогічного вивчення дитини після наданої корекційно-педагогічної допомоги; - книга протоколів засідання ППк.

20. Документацію ППк веде працівник закладу, якого визначає керівник, наприклад:

-          наказ про організацію та підсумки проведення   консиліуму (щорічно оновлюється);

-          протоколи за наслідками проведення консиліуму де вказано зміст  та терміни супроводжуючої діяльності усіма учасниками консиліуму (зберігаються у відповідального заступника директора);

-  аналітична довідка за результатами діагностичних обстежень (зберігаються у практичного психолога);

-          індивідуальні картки з результатами поглибленої діагностики (зберігаються у практичного психолога,  соціального педагога).