Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради

СИСТЕМА РОБОТИ ПО ФОРМУВАННЮ ПРОСТОРОВОГО ОРІЄНТУВАННЯ У ДІТЕЙ

Просторове орієнтування – це складний системний механізм, в основі якого лежать процеси сприймання та уявлення, беруть участь зоровий, слуховий, кінестетичний аналізатори.

 

Просторове орієнтування – це:

      знання власного тіла;

      розрізнення ознак (форма, величина);

      відношення предметів (напрямки, положення, віддаленість);

      орієнтування дитини у просторі і т.д..

 

 

Впродовж свого розвитку дитина проходить чотири рівня розуміння простору(за Т.А. Муссейнбовою).

На першому етапі вона виділяє тільки ті предмети, які контактно близькі до неї, а сам простір ще не виділяється.

На другому етапі дитина починає активно використовувати зорове орієнтування, розширюючи межі навколишнього простору й окремих ділянок у ньому.

Третій етап характеризується осмисленням віддалених від дитини об'єктів і збільшенням кількості ділянок, виділених у просторі.

На четвертому етапі відображення простору носить вже більш цілісний характер, коли діти розширюють орієнтування в різних напрямках, розташування об'єктів у їх взаємозв'язку й обумовленості.

Якщо на першому етапі діти сприймають предмети в просторі конкретно, як віддалені один від одного і не пов'язані з простором, то пізніше вони усвідомлюють сам простір в сукупності з об'єктами, що знаходяться в ньому.Таким чином, процес відображення простору і орієнтування в ньому у дошкільнят відбувається від дифузного, нерозчленованого сприйняття з виділенням окремих об'єктів поза просторових зв'язків до поступового вичленення з подальшим інтегруванням.

М.А.Васильева, В.В.Гербова і Т.С.Комарова виділяють наступні періоди у формуванні орієнтування в просторі:

1. Діти у віці з 3 до 4 років розуміють слова: спереду - ззаду, вгорі - внизу, ліворуч - праворуч, на, над - під, верхня - нижня поличка.

2. У віці 4-5 років діти можуть визначати напрям руху від себе: направо, наліво, вперед, назад, вгору, вниз, вміють розрізняти ліву і праву руку.

3. У 5-6 років діти позначають словами своє місцезнаходження серед предметів і людей, а також положення одного предмета по відношенню до іншого.

4. До 7 років діти вміють повністю орієнтуватися в просторі і на аркуші паперу в клітинку.

До кінця дошкільного віку дитина повинна оволодіти такими навичками:

·        способом розчленованого сприйняття площини(аркуша, стола, дошки, картини);

·        елементарними способами аналізу обмеженого простору;

·        умінням активно діяти в межах площини, яка сприймається;

·        умінням сприймати «малий простір» і діяти в його межах.

Можна виділити три категорії засвоюваних дитиною знань про простір:

·        розуміння віддаленості предмета та його місцезнаходження;

·        визначення напрямків;

·        відображення просторових відносин.

У розвитку орієнтування у просторі виділяють 5 етапів(за Л.И.Плаксиною):

I етап - дітей вчать практичної орієнтування «на себе»:

·        вчать розрізняти і правильно називати частини свого тіла, частини тіл інших дітей, ляльок; співвідносити зі своїм тілом;

·        створюють уявлення про просторове розташування частин тіла: голова вгорі, а ноги внизу; одна рука права, а інша ліва; груди спереду, а спина ззаду, і т.д.;

·        вчать орієнтуватися у груповій кімнаті (дати уявлення про розташування іграшок, лялькових меблів в ігровому куточку; вчити знаходити своє місце за столом); в спальні (знаходити своє ліжко); в роздягальні (знаходити свою шафу для одягу); в туалетній кімнаті (знаходити свою шафу з рушником і туалетним приладдям);

·        розвивають здібності дітей розрізняти просторові ознаки навколишніх предметів за допомогою зору;

·        вчать орієнтуватися в навколишньому просторі із залученням дотику, слуху, нюху (звертати увагу дітей на навколишні звуки, запахи, зміни покриття підлоги у приміщеннях, на різну поверхню іграшок, предметів).

II етап - точка відліку - власне тіло, орієнтування в просторі «від себе»:

·        створюють уявлення про верхню і нижню, передню і задню, праву і ліву сторони тіла (наприклад: все, що знаходиться на тілі з боку, де права рука - праве око, права рука, праве вухо і т.д.; де ліва рука - …);

·        вчать позначати розташування частин свого тіла відповідними просторовими термінами: права, ліва, вгорі, внизу, спереду, ззаду і т.д.;

·        навчають показувати напрямки найближчого простору з точкою відліку «від себе»: направо - наліво, вгору - вниз, вперед - назад, пересуватися у названому напрямку (направо і наліво, вперед і назад); позначати у промові напрямок свого руху: «Я йду направо», «Я йду наліво» і т.д.;

·        вчать знаходити і розташовувати іграшки і предмети в найближчому просторі навколо себе (справа, зліва, вгорі - внизу, спереду - ззаду);

·        вчать позначати розташування іграшок та оточуючих предметів в найближчому просторі з точкою відліку «від себе» відповідними просторовими термінами: праворуч (направо), ліворуч (наліво), вгорі (вгору), внизу (вниз), попереду (вперед), ззаду (назад);

·        знайомлять дітей з поняттями: далеко, близько;

·        вчать знаходити і розташовувати іграшки в груповій кімнаті за словесним інструкціям педагога (наприклад: «Візьми піраміду з шафи», «Посади ляльку на диван», «Постав машинку на верхню полицю» тощо);

·        навчають початковим навичкам мікроорієтування на поверхні аркуша паперу: визначати, показувати праву і ліву верхню і нижню сторони аркуша, брати предмети правою рукою і розташовувати їх на аркуші праворуч і ліворуч, угорі, внизу, посередині;

·        формують уявлення про найпростіше схематичне, умовне зображення іграшок і предметів (використовуючи для цього чіткі контурні зображення).

III етап - дітей вчать:

·        позначати словесно розташування предметів у найближчому просторі з точкою відліку від себе (наприклад: «Двері ззаду (позаду) мене», «Іра стоїть позаду (ззаду) мене», «Саша стоїть попереду мене (переді мною)», «Шафа зліва від мене», «Стіл праворуч від мене» тощо);

·        знаходити і розташовувати іграшки і предмети у названих напрямках навколишнього простору;

·        визначати сторони предметів, що наповнюють простір (наприклад, у шафи боки - передня і задня, верхня і нижня, права і ліва);

·        пересуватися в названому напрямку;зберігати напрям руху; позначати напрями руху відповідними просторовими термінами (праворуч, ліворуч, вперед, назад);

·        орієнтуватися в процесі - пересування в просторі по колірних, світлових, звукових орієнтирах;

·        знаходити дорогу в те чи інше приміщення, до виходу на ділянку дитячого садка тощо;

·        орієнтуватися на ділянці; визначати і словесно позначати просторове розташування устаткування (веранда праворуч від мене, гойдалка попереду, гірка зліва від мене і т.д.);

·        визначати і словесно позначати просторове розташування іграшок і предметів у мікропросторі (у шафі, кімнаті);

·        знайомлять з найпростішої схемою простору (лялькова кімната);

·        співвідносити розташування предметів у реальному просторі за схемою;

·        розташовувати предмети в реальному просторі за схемою; словесно позначати розташування предметів у реальному просторі відповідними термінами: праворуч, ліворуч, попереду, посередині, ззаду, вгорі, внизу;

·        моделювати найпростіші просторові відносини з кубиків, будівельного матеріалу.

IV етап - орієнтування по схемі. Дітей вчать:

·        визначати напрямок розташування предметів, що знаходяться на значній відстані від них (в 2, 3, 4-х, 5-ти метрах);

·        позначати словесно просторове розташування предметів відносно один одного в навколишньому середовищі (стіл стоїть біля вікна, картина висить на стіні, іграшка стоїть в шафі на верхній полиці тощо);

·        розуміти й активно використовувати в мовленні позначення напряму руху (вгору, вниз, вперед, назад, наліво, направо, поруч, між, навпаки, за, перед, в, на, до... та ін);

·        знайомлять зі схемою шляху пересування в приміщеннях дитячого садка;

·        складати найпростіші схеми шляху в напрямках з групи в роздягальню, до кабінету лікаря, до музичної зали і т.д.;

·        пересуватися в просторі, орієнтуючись за схемою шляху; словесно позначати напрями, накреслені на схемі шляху;

·        складати найпростіші схеми простору (розміщення іграшок на поверхні столу, в шафі, в ляльковому куточку), розташовувати і знаходити предмети в реальному просторі, орієнтуючись за схемою;

·        розвивати навички мікроорієнтування на поверхні аркуша паперу, фланелеграфа, столу, дошки;

·        послідовно виділяти, словесно позначати і відтворювати взаємне розташування іграшок, геометричних фігур, предметів у мікропросторі по відношенню один до одного;

V етап -самостійне складання схем простору. Дітей вчать:

·        подумки уявляти себе на місці, яке займає в просторі той чи інший предмет;

·        порівнювати розташування предметів у реальному просторі з їх відображенням у дзеркалі;

·        визначати просторові відносини між собою і навколишніми предметами після повороту на 90° і 180°;

·        активно використовувати просторові терміни і позначати просторові відношення прийменниками і прислівниками (в, на, під, над, перед, за, поруч, близько один за одним, між, навпаки, посередині);

·        самостійно у просторі розташовувати предмети у названих напрямках, змінювати розташування предметів, визначати різницю у розташуванні предметів; словесно позначати розташування предметів;

·        самостійно орієнтуватися на території дитячого садка; вчити, як пройти до ділянки своєї групи, сусідніх груп, спортивного майданчика, до воріт дитячого садку, навколо дитячого садка; словесно описувати свій шлях;

·        орієнтуватися на найближчій до дитячого саду вулиці, складати схеми шляху пересування на території та навколо дитячого садка;

·        виділяти в навколишньому просторі предмети, які є орієнтирами; визначати просторові відношення між ними, напрямок пересування від одного предмета до іншого, відзначати на схемі місця розташування предметів у реальному просторі; словесно позначати розташування предметів у реальному просторі;

·        читати схеми шляху і навколишнього простору, моделювати реальні просторові відносини по словесній інструкції та за запропонованою схемою простору (лялькова, групова, спальна кімнати, кабінет лікаря, кухня, пральня тощо).

Як показують наукові дані про розвиток просторових уявлень у здорових дітей дошкільного віку, в основі їх формування лежить безпосередній практичний досвід. Від того, наскільки точно дитина сприймає навколишній світ, як вона у ньому діє, залежить точність і адекватність її уявлень про цей світ.

 

Роботу по формуванню просторового орієнтування можна розділити на 3 етапи:

I етап – орієнтовний.

Завдання:

·        повторити та закріпити знання дітей про схему власного тіла (голова - вгорі, ноги - внизу, груди - спереду, спина - ззаду, з боків - руки - ліва і права, попарно-протилежні частини тіла тощо);

·        активізувати вміння працювати за схемою, знаходити просторове розташування фігур у створюваному силуеті;

·        здійснити підготовчу роботу з орієнтування на площині аркуша: клітинка - точка відліку, рух у вертикальному, горизонтальному напрямку по словесній інструкції;

·        активізувати словник дітей відповідними прийменниками та прислівниками.

ІІ етап – основний.

Завдання:

·        формувати вміння визначати напрям в просторі з точкою відліку «від себе» (спереду, ззаду, вгорі, внизу, ліворуч, праворуч);

·        вчити працювати з графічними картами-схемами, макетами, орієнтуючись на них при розташуванні предметів;

·        вчити здійснювати рух за словесною інструкцією, знаку-орієнтиру, стрілкою, вказівним напрямком руху;

·        формувати вміння орієнтуватися в просторі з точкою відліку «від іншого предмета, відносно площини;

·        вправляти у визначенні ліва-права іграшки, зображення, при дзеркальному розташуванні, в знаходженні однакових об'єктів при їх перевернутому розташуванні на 900, 1800;

·        формувати уявлення про симетрії, при домальовуванні (копіюванні) другої половини (лівої чи правої);

·        вчити розуміти складну інструкцію (зліва вгорі тощо), самостійно використовувати в мовленні просторові терміни та пропозиції; передають не тільки лінійні, але і проміжні відносини («між», «в», «над», «біля», «ліворуч», «верхній правий» тощо);

·        відпрацьовувати вміння орієнтуватися на площині аркуша;

·        вправляти в умінні проводити просторовий аналіз, синтез, виявляючи взаєморозташування частин фігури, у складанні фігур, у вдосконаленні перетворення.

ІІІ етап – заключний (творчий).

Завдання:

·        удосконалювати і закріпити сформовані знання з просторового орієнтування;

·        вправляти дітей у практичному застосуванні наявних знань до самостійної пошукової діяльності.

 

 

Список літератури

1.Безруких М., Морозова Л. Методика оцінки рівня розвитку зорового сприйняття у дітей 5-7,5 років.- М.,1995.

2. Белошиста А. В. Організація і методика корекційно-розвивального навчання математики в ДНЗ // Виховання і навчання дітей з порушеннями в розвитку. - 2003. - №3. - С.3.

3. Дитинство: програма розвитку та виховання дітей у дитячому садку / В.І. Логінова та ін: під ред. Т.І. Бабаєвої, З.О. Михайлової, Л.М. Гурович: Вид. 2-е, перероблене. - СПб.: Акцидент, 1996.

4. Дяченко О.М., Веракса Н.Є. Чого на світі не буває? - М: Знання, 1994.

5. Зайцев В.В. Математика для дітей дошкільного віку.- М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1999.

6. Математика від трьох до семи / Авт.-упоряд. З. А. Михайлова, Е. Н. Іоффе - СПб.: «Дитинство-прес», 2003. - 176 с.

7. Михайлова З. А. Ігрові цікаві завдання для дошкільнят. - М: Просвітництво, 1985. - 96 с.

8. Михайлова З.О. Логіко-математичні ігри для дошкільнят // Дошкільна педагогіка. - 2003. - № 4.

9. Нікітін Б.П. Сходинки творчості або розвиваючі ігри. - М: Просвітництво, 1991 .

10. Подколзина Е. Н. Особливості використання наочності у навчанні дітей з порушенням зору // Дефектологія. - 2005. - №6. - С.33-40.

11. Психолог у дитячому дошкільному закладі: Методичні рекомендації до практичної діяльності / Під ред. Т.В.Лаврентьевой. - М.: Нова школа, 1996. - 144 с.

12. Цапліна О.В. Використання цікавих математичних ігор в корекційній роботі з розвитку зорового сприйняття у дітей з порушенням зору // Виховання і навчання дітей з порушенням розвитку. - 2002. - №1. - С.23 - 35.