Шкільні роки – це роки радості, ігор, казок, перших кроків до пізнання світу. Від того, що вразило, запам’яталось, здивувало у дитинстві, залежить, якою буде людина у житті: доброю, чемною і милосердною, чи навпаки – байдужою і злою.

Велику роль у формуванні дитячої свідомості відіграє педагог-організатор. Адже після закінчення навчання в школі рідко хто скаже, яка там формула глюкози тощо, а от враження від тої чи іншої ролі, зіграної в шкільному драм-гуртку, залишаються на все життя.

Роль педагога-організатора полягає в мудрому керівництві: у допомозі, пораді, співпраці. Це, звичайно, важливі завдання і одним із засобів і методів розв’язання цих завдань є учнівське самоврядування, яке, забезпечуючи участь усіх школярів в управлінні справами колективу свого класу та школи, стає моделлю елементів дорослого життя, формою усвідомлення подальшої активної життєвої позиції.

На засіданні школи молодого педагога-організатора, котре відбулося на базі УГ №1, досвідчений і талановитий педагог Алла Шваюк поділилася власним досвідом із своїми молодими колегами, а також зауважила, що учнівське самоврядування сприяє розвитку лідерських якостей молодих людей, забезпечує виховання активної життєвої позиції, громадянських почуттів, створює можливості для самореалізації та саморозвитку школярів.

Водночас учнівське самоврядування сприяє вихованню у дітей якостей успішної особистості: впевненості у своїх силах, оптимістичного світосприйняття, бажання жити, творити, перемагати.

Підтримати свого наставника прийшли гімназисти: президент школи – Роман Стасюк, голова учнівської ради – Назар Зеляк. Яскравий блиск в очах хлопців доповнював їхні твердження про бажання не тільки вчитися, а й займатися мистецтвом, організовувати різні свята, координувати й систематизувати позашкільне життя.

Таким чином, щоб учнівське самоврядування було успішним і виконувало покладені на нього надії та обов’язки, слід дотримуватисьнауково обґрунтованих правил та вимог:

1.      Змістовне та діяльне наповнення роботи органів учнівського самоврядування.

2.      Соціальна значимість діяльності органів учнівського самоврядування.

3.      Відповідність змістовного та організаційно-структурного компонентів самоврядування рівню розвитку учнівського колективу.

4.      Взаємозв’язок функцій, повноважень, реальних прав, можливостей органів учнівського самоврядування.

5.      Добровільність та виборність органів учнівського самоврядування.

6.      Взаємодія всіх органів учнівського та шкільного самоврядування.

7.      Співробітництво дітей та дорослих (педагогів та батьків) у процесі підготовки, прийнятті та виконанні рішень.

8.      Ініціатива, самодіяльність та творчість дітей.