Ігри різної рухливості мають творчий колективний характер. Їх можна включати в корекційно-ігровий простір. Легкий біг, стрибки, долання перешкод (підлізання під мотузок, пролізання через обруч чи під дугою тощо) поєднують із виконанням мовленнєвих завдань, що дозволяє дітям уникати розумової перевтоми, а педагогу розвивати в дошкільників уміння розподіляти довільну увагу, координувати свої рухи.

 

Ігри-естафети являють собою змагання, в яких гравці на швидкість виконують найрізноманітніші завдання, що відповідають їх психофізичним можливостям (перелізти через колоду, перестрибнути через струмок, пролізти через обруч, під дугою тощо).

 

Загально розвивальні ігри спрямовані на одночасний розвиток у дітей кількох різноманітних рухів і формування таких якостей, як сила, спритність, витривалість, швидкість реакції.

 

Цілеспрямовані ігри дозволяють зосередити увагу педагога на якомусь одному завданні – наприклад, на розвитку певної групи м'язів або закріпленні певного мовного матеріалу.

 

Рухливі ігри дозволяють вирішити одночасно декілька завдань: зняти фізичне напруження в дітей і закріпити засвоєні на логопедичних заняттях мовленнєві навички. Зокрема, використовуючи декламування віршів із одночасним виконанням рухів, педагог має дотримуватися під час гри певної послідовності. Спочатку він самостійно виконує рухи та емоційно промовляє віршований текст, а діти повторюють за ним лише рухи. Згодом діти вивчають вірш напам'ять і виконують рухи, одночасно декламуючи текст.

 

Народні ігри являють собою багатющу скарбницю надбань українського народу. Використання у таких іграх доступного для сприймання та вимови дитячого ігрового фольклору (приспівки, заклички, потішки, приказки, примовки, небилиці, мирилки, дражнили, лічилки, скоромовки, чистомовки, звуконаслідування, загадки, забавлянки) роблять їх цікавими та ефективними для розвитку мовленнєвої діяльності дітей-логопатів.

Багаторазове повторення всього твору чи його частини допомагає педагогу відпрацювати різноманітний фонетичний і лексичний матеріал. Динамічні за змістом невеликі поетичні народні форми діти швидко запам’ятовують, а залучення до виконання в іграх тих чи інших рухів (кидання камінців, кружляння, підскоки, нахили) дозволяє дошкільникам навчитися координувати свої рухи зі словом. Корекційно – розвивальну спрямованість народних ігор посилює ще й музично-поетичний супровід.

 

Народні рухливі ігри можна проводити парами чи колективно. Вони бувають сюжетними та безсюжетними, малої, середньої та високої активності, такими, що відображають тваринний чи рослинний світ, із використанням діалогу чи монологу.

Обов’язковою умовою проведення таких ігор є попередня робота: бесіди, розповідання народних казок, читання оповідань, розповідей, розучування того чи іншого мовленнєвого матеріалу, проказування діалогів тощо.

 

Народні хороводні ігри завжди супроводжуються пісенними текстами. Ігри такого типу переважно проводять у колі з використанням різних атрибутів (віночка, хусточки, стрічки).

 

Обрядові та звичаєві ігри передають характерні події з життя українського народу в певні пори року або в дні календарних свят. В їх змісті відбиті сезонні явища, звичаї, свята. Ігри такого типу доступні дітям з вадами мовленнєвого розвитку лише старшого дошкільного віку та потребують довготривалої підготовчої роботи.

        

Підсумовуючи вище сказане, можна зазначити, що використання в логопедичній роботі рухливих ігор з правилами виконує наступні завдання:

1.                У фонетико-фонематичній ланці мовлення:

·        спрямування уваги на звукоскладову будову слова;

·        автоматизація правильної звуковимови;

·        диференціація голосних і приголосних звуків за акустико – артикуляційними ознаками (твердість – м'якість, дзвінкість – глухість, місце, спосіб творення);

·        закріплення навичок елементарного звукового та складового аналізу.

 

2.                У лексико-граматичній ланці мовлення:

·        збагачення словникового запасу дітей шляхом вживання контекстуально зумовлених лексичних узагальнень на матеріалі різних частин мови (іменників, дієслів, прикметників, прислівників);

·        розширення розуміння та вживання антонімічних, синонімічних, багатозначних слів на позначення різних частин мови (дієслів, прикметників, іменників, числівників);

·        уточнення вміння використовувати різні граматичні категорії (роду, числа, відмінка).

 

3.                У зв’язному мовленні:

·        побудова речень різної синтаксичної конструкції (простих, складносурядних, складнопідрядних);

·        складання описових зв’язних розповідей за одним та серією сюжетних малюнків;

·        складання розповідей за ігровою ситуацією, з опорою на запропоновані слова, з власного досвіду;

·        переказ запропонованого знайомого чи незнайомого тексту з опорою на наочність, з використанням імітаційних рухів.

 

 

Загальні завдання, які реалізовуються через використання рухливої гри:

·        розвиває мовну пам’ять, збагачує словник, адже починається рухлива гра лічилкою (це допомагає безконфліктно розподілити ролі);

·        формує рухові вміння та навички бігу, стрибків, метання тощо, здатність узгоджувати рухи із мовленням шляхом виконання логоритмічних вправ під музичний, вербальнийсупровід;

·        виробляє вміння промовляти віршований текст чітко та фонетично правильно, користуватися речитативом;

·        удосконалює відчуття рівноваги, темпу, ритму;

·        розвиває слухову, рухову увагу та пам’ять, кінетичний праксис, уяву, уміння дітей орієнтуватися у просторі, фізичні якості (швидкість, силу, спритність, гнучкість, витривалість), емоційно-вольову сферу;

·        зміцнює здоров’я та підвищує працездатність, покращує діяльність дихальної, серцево-судинної систем, стимулює обмінні процеси, позитивно впливає на нервову систему, підвищує опірність до застудних захворювань; формує правильну поставу, позбавляє плоскостопості;

·        закріплює навички складового, синтаксичного аналізу та синтезу;

·        автоматизує навички правильної звуковимови;

·        збагачує словниковий запас дітей шляхом вивчення потішок, забавлянок, скоромовок, чистомовок, віршованих мініатюр, поєднуючи їх промовляння з рухами;

·        виховує спостережливість, уважність, дисциплінованість, уміння чітко дотримуватися правил, бажання брати активну участь у спільній грі, грати в команді, ураховувати помилки своїх товаришів і свої власні, за необхідності допомагати ровесникам, помічати ефективні способи дій із метою досягнення найкращих результатів.