Сучасний учитель повинен володіти не лише ґрунтовними знаннями, мати сформовані вміння й навички, а застосовувати їх у професійній діяльності, швидко реагувати на зміни в науці та інноваційних технологіях. Саме це стало предметом обговорення на початку методичних студій учителів української мови та літератури міста. Методист ІМЦ Наталія Рущак наголосила, що важливими є концептуальні зміни у змісті освіти, а відповідно в напрямах, завданнях, що орієнтують насамперед на розвиток мовної та комунікативної особистості, формування творчої ініціативи, активності, мобільності, підвищення конкурентоспроможності фахівців.

Запропонована міністром освіти та науки Лілією Гриневич концепція нової української школи спрямована на формування компетентностей, які будуть потрібні сучасній людині у ХХІ ст., а це потребує реформування змісту освіти, трансформації держстандартів.

         Пріоритетними напрямами роботи сучасного вчителя в умовах модернізації освіти є:

• навчально-методична робота, що передбачає оновлення змісту освітніх програм відповідно до врахування потреб і запитів слухачів;

• зміна професійної суб’єкт-суб’єктної позиції викладача з метою запровадження ідей «навчання, заснованого на дослідженні»;

• інтеграція ІКТ в освітній процес (використання нових можливостей програмного континенту);

• розширення ресурсів ефективного середовища (з метою оптимізації освітньої та методичної діяльності вчителя).

Нова українська школа містить кілька ключових концептів: педагогіку партнерства, автономію школи, наявність мотивованого вчителя, орієнтацію на учня, новий зміст освіти, справедливе фінансування і рівний доступ до освіти, виховання учнів у ціннісному вимірі.

         Модернізація освіти відбувається через особистісно орієнтований підхід, інформатизацію, інтеграцію тощо. До цих світових тенденцій належить і компетентнісний підхід, що свідчить про спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток ключових (базових, основних, надпредметних) і предметних компетентностей особистості.

         Щоб успішно формувати компетентну особистість, сучасний педагог повинен володіти певними якостями:

–       успішно розв’язувати власні життєві проблеми, виявляючи ініціативу, самостійність і відповідальність;

–       усвідомлювати мету компетентнісно-орієнтованого навчання;

–       планувати урок з використанням усього розмаїття форм і методів навчальної діяльності;

–       пов’язувати навчальний матеріал із повсякденним життям та інтересами учнів;

–       залучати до обговорення попередній досвід школярів;

–       демонструвати учням рольові моделі на прикладі реальних людей;

–       цінуючи навчальні досягнення школярів, брати до уваги не лише набуті знання і вміння, а передусім здатність застосовувати їх у навчальних і життєвих ситуаціях.

Крім того, методист Н.Рущак довела до відома присутніх бліц-інформацію «Аналіз результатів участі школярів ЗНЗ у Всеукраїнській учнівській олімпіаді з української мови та літератури та в конкурсах (Мовно-літературному ім. Т.Шевченка, знавців української мови ім. П.Яцика») та звіт про проведені в І семестрі методичні заходи.

Заступник директора ЗШ № 28, учитель української мови та літератури  Тетяна Стефанишин провела майстер-клас «Ігрова технологія «Хрестики-нулики» як засіб активізації діяльності її суб’єктів». Метою проведення такої роботи було підвищення рівня професійної компетентності вчителів української мови та літератури щодо впровадження ігрової технології «Хрестики-нулики» для актуалізації навчально-пізнавальної діяльності всіх суб’єктів освітнього процесу. Відбулась трансформація педагогічного досвіду Тетяни Стефанишин у практику вчителів.

Пані Тетяна зазначила, що основними завданнями окресленої технології є створення умов для пошуку власних оригінальних підходів. Для педагогів особливо цікавим та повчальним був ігровий момент, коли вчителі брали активну участь, відповідаючи на питання Тетяни Атанасівни. Учителі зробили висновок, що дана технологія сприяє удосконаленню методичного сервісу шляхом поширення досвіду.

 Варто відзначити лекцію-інформацію доцента Івано-Франківського медичного університету Олени Пітик «Синдром професійного вигорання: як зберегти психоемоційне здоров’я вчителя».

Олена Миколаївна у своїй інформаційній лекції визначила причини й ознаки синдрому вигорання, обговорила ефективні шляхи його подолання. Науковець наголосила на доцільності заходів щодо профілактики стресів у педагогічному середовищі.                                                                                             Лекції сприяли розумінню педагогами цінностей здорового способу життя, необхідності самопізнання, вихованню в собі професійної впевненості та навичок психогігієни в повсякденному житті.  Пані Олена у своїй інформаційній лекції зазначила шляхи виходу із психоемоційного напруження та порекомендувала педагогам дотримуватися здорового способу життя, морально-етичних норм поведінки, активно проводити дозвілля.

За підсумками проведених методичних студій укладено рекомендації:

Øвикористовувати новітні технології, що сприяють активізації пізнавально-пошуково-творчої  діяльності навчально-виховного процесу;

Øстворювати необхідні умови для роботи з обдарованою молоддю;

Øдотримуватися організаційної чіткості та оптимізації кожного уроку;

Øрозглянути питання щодо збереження психоемоційного здоров’я педагогів на шкільних методичних об’єднаннях.