Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради

Дослідницька діяльність – вища форма самоосвітньої діяльності учня

Дослідницька діяльність – вища форма самоосвітньої діяльності учня

Відповідно до плану роботи Департаменту освіти та науки 8 лютого 2017р. відбулося засідання творчої групи вчителів фізики «Навчально-дослідницька діяльність та винахідництво учнів: мотивувати, навчити, підтримати», на якому педагоги обговорювали принципи та методи організації дослідницької роботи учнів на уроках фізики.

Учителі прийшли до висновку, що дослідницька діяльність учнів є наближеною до науково- дослідницької діяльності, є її початком і найчастіше має продовження в подальшій науковій діяльності; зміст дослідження обов'язково повинен поєднуватися з навчальною метою, загальними потребами суспільства та питаннями сьогодення; науково-дослідницька діяльність –  обов'язково керований процес. Вчитель-наставник навчає методиці дослідження, консультує учня в процесі виконання роботи, розв'язанні поставлених проблем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості дитини, оцінює отримані результати; у здійсненні продуктивного дослідження обов'язкове поєднання керованої діяльності з самостійною, самоосвітньою діяльністю учня, яка є основою інтелектуального росту дитини, формування її творчої особистості.

Поради щодо організації навчально-дослідницької діяльності учнів на уроках фізики:

-       Чітко сформульоване пізнавальне та практичне завдання дає можливість діяти цілеспрямовано, прискорює темп роботи, орієнтує пошукову активність.

-       Вчіть простежувати зв'язки між предметами, подіями і явищами; намагайтеся формувати навички самостійного вирішення проблем дослідження; намагайтеся навчати дитину вмінню аналізувати, синтезувати, класифікувати інформацію.

-       Уникайте втручання дорослого у процес самостійної діяльності учня та оціночних суджень (не рекомендується стояти поруч, перепитувати, порушувати хід його думок).

-       Ставте навідні запитання, опосередковані нагадування, асоціативні зв'язки у тих випадках, коли об'єктивно необхідна допомога.

-       Емоційна врівноваженість педагога, послідовність та систематичність дій, використання щирих слів підтримки та довіри.

-       Враховувати внесок кожного учня у виконання завдання аналізувати застосовані прийоми - раціональні чи нераціональні, чого було більше - запозичень чи творчих знахідок.

-       Чітке визначення педагогом критеріїв високого результату. Вже на початку роботи учень має розуміти, чого від нього чекають, що саме оцінюватиметься насамперед - охайність, відсутність помилок, зовнішня схожість зі справжнім, прояви фантазії та раціоналізаторства, вміння виявляти наполегливість чи здатність обходитися власними силами? Чітке знання орієнтирів сприяє ефективній, продуктивній діяльності, стимулює творчість та ініціативу.

-       Надання права на вибір: чого обов'язково учень повинен дотримуватися, а що віддається на його власний розсуд, самостійне розв'язання. Чітке розмежування педагогом понять «повинен» та «маєш право» є надійним орієнтиром, допомагає учневі обрати оптимальні шляхи розв'язання практичного завдання.