Провідною ідеєю освіти на сучасному етапі в укра­їнській державі є гуманізація, адже гуманітарна осві­та є засобом і сферою формування державного етно­су, розвитку особистості як найвищої цінності су­спільства.

Щоб забезпечити ефективність навчання, повноцін­ність уроку, необхідно поєднувати репродуктивну й пошукову діяльність. Учень — не пасивна фігура пе­дагогічного процесу, і вчитель повинен прагнути дати йому не лише певний вантаж знань, а й навички ми­слити, стимулювати розвиток його пізнавальних сил, роботу думки, постійну потребу вчитися, самостійно здобувати знання, спостерігати, досліджувати.

Ідеалом сучасного навчання є особистість не з енци­клопедично розвиненою пам’яттю, а з гнучким розу­мом, з швидкою реакцією на все нове, з повноцінни­ми, розвинутими потребами дальшого пізнання та са­мостійної дії, з добрими орієнтувальними навичка­ми і творчими здібностями. Саме такі висновки зробили вчителі зарубіжної літератури після проведеного 16 лютого 2017 року вчителем ЗШ № 21Світланою Лобач майстер-класу «Комунікативно-діалогічне навчання, спрямоване на активізацію компетентнісного навчання на уроках зарубіжної літератури». Методичний захід було проведено відповідно до плану роботи Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради.

Тема виступу є досить актуальною, оскільки вчитель словесності повинен будувати педагогіч­ний процес не за принципом інформаційного пові­домлення від суб’єкта до об’єкта в жанрі монологу, а діалогізації, відповідно навчальний процес слід організовувати так, щоб сприяти свідомій співучасті особистості, яка освоює предмет, у відтворенні його за змістом.

Пані Світлана наголосила, що праця учня, який роками сидить мовчки за пар­тою, слухає вчителя і намагається запам’ятати те, що йому говорять, — не може забезпечити ні повноцінно­го формування особистості, ні найвищого щастя люди­ни від успіхів у праці.Розвиток творчого потенціалу людини трактується сьогодні як основне завдання школи. Для його реалізації потрібно насамперед розглянути учня не як суму зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну іс­тоту. В цьому основна суть перебудови навчально-ви­ховного процесу. Учень — не об’єкт, а насамперед тво­рець свого власного «Я».

Компетентнісний підхід у навчанні, як зазначила Світлана Олександрівна, є формуванням здатності діяти в ситуації невизначеності при рішенні актуальних для учнів проблем. Він передбачає не засвоєння учнем окремих один від одного знань і вмінь, а оволодіння ними в комплексі, адже мета розвитку компетенцій – допомогти дитині адаптуватися в соціальному світі.

Комунікативна компетентність – це виховання толерантності, самоконтролю, розвиток навичок роботи в групі, формування культури публічних виступів, розвиток вміння слухати, розуміти співбесідника, доводити думку, укріплення образу «Я». Учитель навела приклади, які демонструють процес оволодіння даною компетентністю і які вона використовує у своїй діяльності. Серед них інтерактивні форми навчання: ««мікрофон», «обери позицію», «коло думок», «мозкова атака», урок-конференція, урок-суд, урок-вистава, урок-дискусія, урок-пошук.

Сучасний урок літератури, побудований з урахуванням особистісно орієнтованого навчання з діалогом як домінуючою формою спілкування на уроці, вимагає переосмислення пріоритету певних методів, прийомів та видів навчальної діяльності. Серед інших інноваційних тенденцій вивчення літературних курсів доречно звернути увагу на активне застосування діалогових технологій навчання. У вивченні літератури мають відбуватися мікро- та макродіалоги, коли початкове сприйняття читачем художнього твору під час обговорення, обміну думок між усіма учасниками навчального процесу коригується та поглиблюється, що веде до створення у свідомості школяра свого « власного тексту», збагаченого особистісним «Я».                                       Урок не повинен бути зорієнтованим лише на інформативні цілі, коли навчання будується, як правило, на запам`ятовуванні різних фактів, концепцій, ідей. Вивчити все неможливо. Особливо в наш час, коли потік інформації збільшується лавиноподібно. Важко встигнути за стрімкою ходою науково-технічного прогресу. Тому на перший план випливає питання, як навчити саморозвитку кожного учня, як прищепити відповідні уміння та навички.

Учителі зарубіжної літератури із задоволенням брали активну участь у роботі сформованих Світланою Лобач інтерактивних груп. Майстер-клас проведено на високому науково-методичному рівні.