Пояснювальна записка

 

Проблема аналізу літературних творів завжди залишається актуальною для вчителів-словесників. Як навчити учнів глибоко сприймати та аналізувати художній твір, розуміти внутрішній світ персонажів?

Творча група вчителів української мови та літератури міста (керівник Ірина Тугай, учитель НВК «Школа-гімназія № 3») пропонує орієнтовну схему-модель для аналізу ліричного твору, яка допоможе не лише розв’язати поставлені запитання, а й слугуватиме основою для підготовки учнів до олімпіад та творчих конкурсів, а згодом і  перевірки та оцінювання їх робіт.

 

Схема-модель «Ідейно-художній аналіз тексту»

 

1.     Тема.                                                                              (1б.)

 

2.     Ідея.

        Головна думка.

        Мотив.                                                                            (1б.)

 

3.     Жанр, вид лірики.                                                         (1б.)

 

4.     Римо-ритмічні особливості: розмір, рима, ритм.    

       Строфічна будова.                                                         (2б.)

 

5.     Художні засоби.                                                            (2б.)

 

6.     Стилістичні прийоми.                                                   (2б.)

 

7.     Особисте ставлення до поезії.                                      (1б.)

 

8.     Образ ліричного героя, особливості композиції.       (1б.)

 

9.     Творче оформлення.                                                      (1б.)

 

                                                                               Усього: 12 б.

ДЕТАЛЬНІШЕ:

 

5. Художні засоби

Епітети, порівняння, метафора, гіпербола, пестливі слова, оксиморон…

 

6. Стилістичні прийоми

Алітерація, асонанс, звуконаслідування, види комічного, риторичні, паралелізм, анафора, епіфора, рефрен, інверсія, антитеза, градація…

 

 

 

7 клас                           Художні засоби

 

 

Епітети: злим жартом; гостра, злобна епіграма; безпощадній зброї сміху («Як дитиною, бувало» Леся Українка); блакитні простори («Не бував ти у наших краях» П.Тичина) шепіт трав голублячий («Гаї шумлять» П.Тичина)

 

Порівняння: струшується сад, як парасолька…(«Дощ полив» Ліна Костенко), туман, неначе ворог; і ждеш його, того світу, мов матері діти…(Т.Шевченко «За сонцем хмаронька пливе»); там могили, як гори…(«Не бував ти у наших краях» П.Тичина)

 

Метафора: дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві…  

Ген корів розсипана квасолька

доганяє хмари у полях. («Дощ полив» Ліна Костенко);

 

Персоніфікація: а туман…закриває море…(Т.Шевченко «За сонцем хмаронька пливе»)    

 

Уособлення:  душа всміхнулась…

 

 

 

Алегорія: Тут обiзвалася Лисиця.

                  Розбiйницю таку не так судить годиться…(Л.Глібов «Щука»)

                  Вівсяна каша хвалилась, ніби вона з маслом родилась…

 

Символ: Заплету віночок,

                Заплету шовковий

                На щастя, на долю… (вінок – символ щасливої долі) (купальська пісня «Заплету віночок»)

 

Гіпербола: Чорна хмара з-за Лиману

                    Небо, сонце криє.

                    Синє море звірюкою

                    То стогне, то виє. ( «Іван Підкова» Т.Шевченко)

                  

                    Я говорив це тисячу разів…

 

Літота: До села рукою подати…

             За хвильку повернуся…

 

Іронія: Він на сцені в третій дії

             Викочує бочку! («Найважча роль» Павло Глазовий)

 

Сатира: Одвернувся, набік плюнув

               Та й промовив стиха:

               «Та свиня таки свинею!

               Правду кажуть люди:

               Святи її, хрести її —

               Все свинею буде!» («Свиня свинею» Степан Руданський)

 

Гумор: Я вгадав, що ви культурні.

             Благородні люди,

             Бо шпана по-українськи

             Розмовлять не буде. («Заморські гості» Павло Глазовий)

 

Пестливі слова: козак молоденький, кінь вороненький…

 

Метонімія: Хустинкою торкаючись до сліз. ( до очей, щік, на яких краплі) («Забула внучка в баби черевички» С.Чернілевський)

 

Синекдоха:Серце мліє, а козакам

            Того тілько й треба…(Не одне серце, а людина хвилюється)

 

Авторські неологізми: пісні тиходзвонні («Осінь-маляр із палітрою пишною» М.Рильський)

 

 

 

У 5 класі вивчається  рима, строфа, ритм, ритмічний малюнок (приклади ритміки, строфіки є в підручнику Л.Коваленко, с. 93)

У 6 класі стопа, хорей, ямб (приклади двоскладових стоп є в підручнику Л.Коваленко, с. 101)

 

 

7 клас Стилістичні прийоми

 

Асонанс: Осінь-маляр із палітрою пишною… (о, і, а, ю – фарби осені)

 

Алітерація:Сипле, стеле сад самотній

                      Сірий смуток, сірий сніг…

 

Звуконаслідувальні слова: Ой прилетіла сива зозуленька. Та все «ку-ку» та «ку-ку».(народна пісня «Ой у полі криниченька»)

 

Анафора: Ти знаєш, що ти – людина?

                  Ти знаєш про це, чи ні?

 

Епіфора: Усмішка твоя єдина,

                 мука твоя – єдина,

                 очі твої – одні…

 

Рефрен: Гомін, гомін, гомін по діброві,

               Туман поле покриває,

               Туман поле, поле покриває…

 

Паралелізм: Стоїть явір над водою, в воду похилився,

                       На козака пригодонька, козак зажурився. (народна пісня      

                       «Стоїть явір над водою»)

 

Антитеза: щоб не плакать, я смілась…(«Як дитиною бувало» Леся  

                   Українка)

 

Градація:Прийшов, побачив, переміг…

 

Інверсія: Полюбила чорнобрива козака дівчина… (Т. Шевченко)

 

Риторичні фігури: Не бував ти у наших краях! (окличні)

                 Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі? (питальне)

                 О, рідне слово, хто без тебе я?  (риторичні звертання)

                 Так! Я буду крізь сльози сміятись… (риторичне ствердження)