П О Л О Ж Е Н Н Я

про курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників

при  Івано-Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (ІФОІППО)

І. Загальні положення

1.1. Метою розвитку неперервної педагогічної освіти є відтворення людського капіталу та інтелекту суспільства для сталого людського розвитку країни через якісну підготовку педагогічних кадрів для всієї сфери освіти; створення ефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників на основі поєднання національних надбань світового значення та усталених європейських традицій; забезпечення розвитку педагогів, здатних у процесі постійного вдосконалення здійснювати професійну діяльність на засадах гуманізму, демократії, вільної конкуренції та високих технологій, а також неперервної освіти громадян, здійснюючи практичну реалізацію освітньої політики як пріоритетної функції держави.

Суть післядипломної освіти педагогічних працівників полягає у підвищенні кваліфікації керівних і педагогічних кадрів відповідно до вимог і запитів суспільства та інтеграції у світовий освітній простір. Підвищення кваліфікації – набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки в межах професійної діяльності.

Курси педагогічних працівників при Івано-Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти є основною складовою частиною підвищення педагогічної майстерності і фахової кваліфікації педагогів області.

Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників є вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення, оновлення її професійних знань, умінь і навичок на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.

Завданням курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників є формування їх методологічної та теоретичної компетентності, поглиблення соціально-гуманітарних і психолого-педагогічних знань, формування вмінь використання новітніх освітніх та інформаційно-комунікативних технологій.

Курси підвищення кваліфікації виконують три взаємопов’язані функції:

·           компенсаторну – ліквідацію прогалин у базовій освіті;

·           адаптивну – оперативна підготовка до змін в освітньому і суспільному житті;

·           розвивальну – забезпечення загальнокультурного розвитку, збагачення науковими знаннями, задоволення багатогранних пізнавальних інтересів та духовних потреб особистості.

Освітній процес в інституті базується на принципах:

·              компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів;

·              науковості, поглиблення та раціонального ущільнення змісту навчання;

·              максимальної диференціації та інтеграції змісту підвищення кваліфікації і професійної діяльності слухачів згідно з освітньо-професійними програмами та вимогами освітньо-кваліфікаційних характеристик до посад;

·              педагогічного моніторингу, діагностики та корекції навчання;

·              неперервності навчання, що супроводжується підтримкою самостійної навчальної роботи слухачів науково-педагогічними працівниками кафедр інституту;

·              поєднання традиційних і новітніх методів підвищення кваліфікації та застосування інноваційних технологій навчання;

·              упровадження в освітній процес ідей Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ECTS).

Мовою навчання в Інституті є державна мова.

 

 

1.2. Нормативно-правове забезпечення курсів

Положення визначає порядок підвищення кваліфікації та стажування (надалі – навчання) керівних і педагогічних працівників дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації ПТНЗ, інших юридичних та фізичних осіб (надалі – слухачі) у комунальному закладі “Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти” (ІФОІППО) (надалі – Інститут) і розроблено відповідно до:

Конституції України;

Законів України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про інноваційну діяльність”, “Про професійний розвиток працівника”;

Галузевої Концепції розвитку неперервної педагогічної освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 14.08.2013 р. № 1176;

Положення про республіканський (Автономної республіки Крим), обласні та Київський і Севастопольський міські інститути післядипломної педагогічної оcвіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.11.2000 р. із змінам, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 712 від 31.07.2009 р.;

Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 р. № 462;

Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № 1392 від 23.11.2011 р.;

Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2013 р. № 607;

Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки № 930 від 06.10.2010 р. із змінами, затвердженими наказом МОНмолодьспорту № 1473 від 20.12.2011 р. та наказом Міністерства освіти і науки України від 08.08.2013 р. № 1135;

Наказу Міністерства освіти і науки України від 07.08.2002 р. № 450 “Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів;

Наказу Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013  № 466 із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки № 660 від 01.06.2013  та № 761 від 14.07.2015“Про затвердження Положення про дистанційне навчання;

Наказу Міністерства світи і науки України від 19.01.2016 р. № 34 «Про документи про підвищення кваліфікації;

Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.01.2012 р. № 69 “Про створення авторських творчих майстерень учителів на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти;

Положення про авторські творчі майстерні педагогів при Івано-Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, затвердженого наказом головного управління освіти і науки обласної державної адміністрації від 26. 04. 2012 р. № 333 та зареєстрованого в головному управлінні юстиції в Івано-Франківській області від 07.05.2012 р. № 31/1128.

 

 

ІІ. Організація курсів та форми їх проведення

2.1.  Проходження курсів є необхідною умовою для атестації педагогічних працівників. Педагогічні працівники, які працюють перші п’ять років після закінчення вищого навчального закладу та можуть атестуватись без проходження курсової підготовки, направляються на курси, якщо вони мають педагогічне навантаження з кількох предметів.

 

2.2. Комплектування груп здійснюється інститутом післядипломної освіти на основі заявок та угод, укладених з регіональними органами управління освіти, вищими навчальними закладами І–ІІ рівнів акредитації, ПТНЗ, іншими юридичними особами .

 

2.3. Педагог за своїм бажанням може проходити курси приватно, за власні кошти, заздалегідь погодивши свої дії з керівництвом відповідного педагогічного закладу, установи.

 

2.4. За бажанням педагогічний працівник може самостійно зареєструватись на сайті інституту  для проходження курсів.

 

2.5. Після закінчення навчання на курсах та виконання всіх обов’язкових видів робіт слухачам видається  свідоцтво встановленого зразка.

 

2.6. Інститут післядипломної педагогічної освіти на час навчання забезпечує слухачів житлом, створює умови для організації навчального процесу.

 

2.7. Якщо слухач курсів систематично пропускає заняття без поважних причин (більш ніж третину годин, передбачених навчальним планом), він відраховується зі складу слухачів і не отримує cвідоцтво.

 

2.8. Система курсів в ІФОІППО передбачає такі форми навчання:

·           денна (очна) та її різновиди (інтегрована, бінарна, паралельна, додаткова, перманентна, поетапна, авторські творчі майстерні);

·           очно-заочна (за індивідуальним планом окремих педагогів у процесі роботи стаціонарних курсових груп та трирічні очно-заочні курси підвищення кваліфікації учителів християнської етики”;

·           дистанційна;

·           очно-дистанційна;

·           стажування.

Тривалість курсів визначається їх специфікою, потребами й запитами слухачів. Очне навчання передбачає місячні, тритижневі, двотижневі курси та однотижневі (додаткові)курси. Поетапні курси відбуваються у два етапи з перервою не більше 6 місяців; перманентні – 4–6 етапів упродовж 1–2 років; трирічні очно-заочні курси підвищення кваліфікації учителів “Християнської етики”.

За змістом навчальних програм курси поділяються на: комплексні (за 1 спеціальністю); інтегровані (за 2–4 спеціальностями в одній курсовій групі); паралельні (паралельне навчання в іншій курсовій групі за іншою спеціальністю чи посадою); бінарні (навчання за двома посадами – основною як керівника та додатковою (за спеціальністю) за рахунок однотижневого спецкурсу за фахом; додаткові (додаткове навчання за іншою спеціальністю після основного навчання за фахом); проблемні (тематичні); зі спецкурсом; курси з авторським спецкурсом (курси послідовників передового педагогічного досвіду); авторські творчі майстерні педагогічних працівників тощо.

2.8.1. Очна (денна) форма курсового навчання.

Проводиться для педагогів відповідної спеціальності не рідше одного разу на п’ять років. Тривалість очного навчання в основному два тижні, окрім курсів для керівників ЗНЗ та їх заступників, завідувачів ДНЗ, методистів районних (міських) методичних кабінетів (центрів), навчання яких проходить упродовж місяця. Інтегровані курси, курсидля вихователів ЗНЗ, педагогів-організаторів відбуваються упродовж трьох тижнів.

Програма і навчальний план цих курсів комплексні, укладені за модульним принципом та формуються з урахуванням потреб і запитів слухачів. Програма включає основні питання з філософії, законодавства в галузі освіти, історії, інноваційної педагогіки, психології, інформаційно-комунікативних технологій, методики викладання навчального предмета за спеціальністю, спецкурси.

Очні (денні) курси, у навчальних програмах яких закладена певна специфіка змісту, поділяються на:

·           проблемні (тематичні) – проводяться з орієнтацією на якусь важливу проблему або тему. Курси проходять педагогічні працівники, які зацікавлені даною проблемою та працюють над нею, керівники методичних об’єднань, творчі й ініціативні вчителі, керівники освітніх установ та інші;

·           курси з авторським спецкурсом(курси послідовників ідей передового педагогічного досвіду) розраховані на творчих та ініціативних педагогів з високим рівнем кваліфікації, проводяться на базі шкіл ППД, опорних шкіл. В основі їх роботи – досвід майстрів педагогічної справи, що вивчається і пропагується; практична реалізація наукових ідей та оригінальних методик викладання;

·           бінарні– створюються для керівників навчальних закладів з урахуванням певного навчального предмета, який ними викладається. Таким слухачам створені умови для навчання за посадою (керівник ЗНЗ) та за фахом.  З цією метою в навчальних планах передбачається 36-годинний спецкурс за фахом, який вони проходять у тій самій курсовій групі (за умови однієї фахової спеціальності усіх керівників). У випадку, коли спеціальності окремих керівників не збігаються зі спеціальністю основної групи, вони можуть пройти навчання за фахом в іншій паралельній групі в період, відведений для спецкурсу час. При формуванні розкладу навчальних занять має бути врахована можливість навчання за фаховим спецкурсом та проходження підсумкового контролю за змістом двох функціонально-фахових модулів. Оцінка за комплексний залік у такому випадку вираховується за формулою:

20 балів за ІІ модуль + (60 балів за ІІІ модуль за фахом + 60 балів за ІІІ модуль за посадою): 2 та вноситься в журнал основної курсової групи.

Залікова оцінка за змістом ІІІ змістового модуля отримана на основі навчання за спецкурсом вноситься в журнал курсової групи в якій відбувалось навчання за фахом (спеціальністю). В цьому ж журналі здійснюється облік відвідування слухачів навчальних занять за спецкурсом. Захист проектів здійснюється в основній групі.

·           тритижневі  інтегровані курси для педагогів, які мають педагогічне навантаження з кількох (2–4) предметів. Програма і навчальний план складається з урахуванням потреб та запитів слухачів і включає основні питання з філософії, історії, законодавства в галузі освіти, інноваційної педагогіки, психології, інформаційно-комунікативних технологій та методики викладання кількох навчальних предметів. Комплексний залік таких курсів містить тестові завдання за  змістом кількох (2–4) дисциплін.

·           паралельнікурси за двома спеціальностями (посадами) за умови, що навчання в паралельній групі за другою спеціальністю (посадою) дозволить пройти двотижневий курс навчання.Такий різновид очної форми передбачає паралельне навчання в двох курсових групах за програмами двох фахово-функціональних модулів та єдиною програмою загальнопрофесійного модуля. Зарахування на паралельне проходження курсів дозволяється за наявності відношення від керівників регіональних органів управління освітою та за умови паралельної роботи двох курсових груп. Таким випускникам у свідоцтві про курси робиться запис про паралельну форму навчання (П).

·           однотижневі  додаткові курси можуть організовуватись для педагогічних працівників, які впродовж міжатестаційного періоду пройшли курси підвищення кваліфікації з предмета, який вони викладають за основною спеціальністю. Слухачі складають вхідне і вихідне діагностування, відвідують передбачені навчально-тематичним планом навчальні заняття, у тому числі проходять навчальну практику (4 год), здійснюють самостійну роботу (36 год), беруть участь у науково-практичних конференціях, круглих столах, готують та захищають випускну роботу (груповий проект) та проходять тестування за змістом фахово-функціонального модуля тощо. Випускникам очних додаткових курсів у свідоцтві про курсову підготовку робиться запис про додаткове підвищення кваліфікації (Д) та вноситься оцінка за залік за змістом ІІІ (фахово-функціонального) модуля.

У випадку, коли кількість осіб у замовленні на курси для додаткового підвищення кваліфікації не дозволяє сформувати курсову групу за даною спеціальністю, такі педагоги зможуть пройти навчання в основних групах за очно-заочною формою (  р. 2.8.2.1 п. е).

Зарахування таких слухачів на курсову підготовку за очно-заочною формою навчання здійснюється на підставі:

·           копії посвідчення про останню курсову підготовку;

·           індивідуального плану слухача за змістом ІІІ та ІV модулів, погодженого керівником курсів.

·           поетапні курси проходить у два етапи (сесії) з перервою не менше 6 місяців. Навчальний план формується на два етапи й затверджується в установленому порядку.

Перший етап (36–72 години залежності від тривалості курсів) включає, як правило, теоретичні та діагностичні заняття. На цьому ж етапі слухачі за наслідками вхідного анкетування та самооцінки розробляють індивідуальні програми самоосвіти та отримують завдання для виконання у міжсесійний період. Завдання повинні мати практичний і аналітичний характер.

На другому етапі (36 годин) переважають активні форми роботи (семінари, практикуми, ділові ігри, круглі столи, дискусії, конференції, захисти проектів тощо). Педагогічна практика проводиться на будь-якому етапі курсів відповідно до методичної мети.

У період між двома етапами – самостійна робота, яка полягає у співвіднесенні заново отриманих знань з набутими попередньо, усвідомлення їх, перевірка теоретичного матеріалу на практиці, пошуку більш оптимальних способів і методів роботи.

·           перманентні курси (“перманентний” – безперервний, постійно діючий) різновид очної форми навчання, де курси реалізуються через систему постійно діючих семінарів.

Тривалість навчання можлива від одного до кількох років упродовж між атестаційного періоду, протягом яких проводиться одно- і триденні семінари, зміст яких полягає у вирішенні певних проблем розвитку освіти.

Навчально-тематичний план формується на один чи кілька роківметодистами і науковими консультантами на основі програм та навчальних планів з урахуванням поточних змін і затверджується в установленому порядку. До нього додається план кожного семінару, який передбачає розкриття певної підпроблеми і включає: тему семінару, мету семінару, завдання, базу проведення, теми та форми занять, короткий словник опорних понять, літературу для самостійної роботи з даної проблеми, завдання для самостійної роботи та термін їх виконання.

Представлення випускної роботи (навчального проекту) для рецензування науковим керівником групи відбувається не пізніше передостаннього семінару.

Облік занять у ході семінарів та відвідування слухачів курсів ведеться у журналах встановленого зразка.

Авторські творчі майстерні педагогічних працівників (АТМП) – одна з форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, результатом роботи якої є створений інтелектуальний продукт.

Авторська творча майстерня педагогів організовується при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти на основі інноваційного індивідуального або колективного досвіду педагогічної та управлінської діяльності і потреб у ньому освітян регіону. Її склад затверджується рішенням колегії департаменту освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Діяльність авторської творчої майстерні педагогів як форми підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до Положення про авторські творчі майстерні педагогів при Івано-Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, затвердженого наказом головного управління освіти і науки обласної державної адміністрації від 26.04.2012 р. № 333 та зареєстрованого в головному управлінні юстиції в Івано-Франківській області від 07.05.2012 р. № 31/1128 (додаток 1).

АТМП при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти працює з постійним складом слухачів (10–15 осіб).

Керівником АТМП стає педагогічний працівник, який має інноваційний досвід і творчі напрацювання котрого використовуються в освіті.

Членами АТМП можуть бути вчителі вищої категорії, учителі-методисти, які здійснюють науково-методичну і науково-дослідницьку діяльність, мають власні методичні розробки; володіють інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовують та поширюють у професійному середовищі; застосовують широкий спектр стратегій навчання; уміють продукувати оригінальні, інноваційні ідеї; уносять пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі та розуміють шляхи їх реалізації; виявляють інтерес до визначеної проблеми і мають бажання освоїти провідні ідеї авторського досвіду.

Групи слухачів АТМП формують науково-методичні служби Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, районні (міські) методичні кабінети (центри).

Кандидатури керівників і склад АТМП розглядаються нанауково-методичній раді інституту післядипломної педагогічної освіти й затверджуються рішенням колегії головного управління освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

АТМП працює за укладеною керівником авторської творчої майстерні програмою, навчально-тематичним планом, затвердженим ректором інституту, і розкладом занять не менше 8 годин на місяць упродовж терміна, необхідного для підготовки продукту (не менше 72 годин).

Керівникам АТМП видається посвідчення (сертифікат), що підтверджує їх статус. Результати роботи керівника АТМП враховуються при його черговій атестації. Участь слухачів у діяльності АТМП зараховується як форма підвищення кваліфікації з видачею відповідного свідоцтва.

 

2.8.2. Очно-заочні курси.

Мета курсової підготовки за очно-заочною формою – це демократизація вибору форм навчання у системі післядипломної освіти, створення умов підвищення кваліфікації для частини педагогічних працівників, розвитку і вияву їх творчих можливостей, результатів самоосвіти. Характерною її особливістю є поєднання курсової роботи з самостійно-творчою.

 

2.8.2.1. У процесі роботи стаціонарних курсів (крім авторських, курсів керівників навчальних закладів) створюються умови для навчання слухачів за очно-заочною формою за індивідуальним навчальним планом.

На такі курси можуть бути зараховані:

·           керівники районних (міських) методичних об’єднань, члени обласних творчих груп;

·           педагогічні працівники, які :

а) є переможцями обласного, учасниками всеукраїнського конкурсу “Учитель року”;

б) мають звання “Заслужений вчитель України”, “Заслужений працівник освіти”, а також вчений ступінь (або є його здобувачами);

в) розробниками навчальних програм, курсів, посібників, підручників;

г) організаторами освіти (творчі завідувачі відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій (міськвиконкомів), Р(М)МК, НМЦ;

ґ) залучені до викладання в системі курсів чи досвід роботи котрих узагальнений на обласному (всеукраїнському) рівні;

д) вищої та першої кваліфікаційної категорії (учителі-методисти, старші вчителі), які за станом здоров’я, певними сімейними обставинами не можуть відвідувати заняття курсів у повному їх обсязі. Таким випускникам  в свідоцтві про курсову підготовку робиться запис про  підвищення кваліфікації за очно-заочною формою (ОЗ);

е) упродовж міжатестаційного періоду пройшли навчання на очних курсах за фахом (основною посадою) і мають виробничу потребу навчатись за іншою спеціальністю (посадою). Таким слухачам надається право  пройти навчання тільки за програмою функціонально-фахового модуля іншої спеціальності (посади) та підсумковий контроль за змістом загальнопрофесійного (опрацьованого самостійно) та фахового-функціонально модуля іншої спеціальності. В індивідуальний план таких слухачів виноситься на самостійне навчання зміст І та ІІ змістового модулів та роботу в курсовій групі за змістом ІІІ та ІV модулів.  Таким випускникам в свідоцтві про курсову підготовку робиться запис про додаткове підвищення кваліфікації за очно-заочною формою (ДОЗ).

Курсову підготовку за очно-заочною формою навчання проходять у виняткових випадках (інвалідність, важка хвороба та ін.) педагогічні працівники другої кваліфікаційної категорії і спеціалісти.

Зарахування слухачів на курсову підготовку за очно-заочною формою навчання здійснюється з дозволу ректора ОІППО, у разі його відсутності – проректора з науково-методичної та навчальної роботи на підставі:

·           умотивованої заяви, завізованої керівником курсів (додаток 2);

·           клопотання керівника регіонального органу управління освітою (в окремих випадках з ініціативи керівника закладу  освіти  чи  керівника курсів);

·           копії посвідчення про останню курсову підготовку (у випадку проходження очних курсів у міжатестаційний період за основною посадою чи спеціальністю);

·           індивідуального плану слухача (за змістом І-ІVмодулів), погодженого керівником курсів (додаток 3).

План індивідуальної роботи слухач складає на підставі навчально-тематичного плану, погоджує з керівником групи й подається на затвердження  ректору чи проректору з науково-методичної та навчальної роботи у дводенний термін.

Робота в режимі таких курсів передбачає обов’язкове виконання навчально-тематичного плану курсів із чітким їх перерозподілом щодо очної і заочної частин виконання у співвідношенні 50% на 50%. Очна частина, яка передбачає безпосереднє опрацювання тем у процесі курсової роботи, визначається слухачем разом з керівником групи, складається за розділами навчально-тематичного плану та включає обов’язкові  види навчальних занять,  які введені до підсумкового оцінювання (участь у конференції з обміну досвідом, розробка та захист навчального проекту, комплексний залік тощо); друга (50%) – за тематикою самостійного опрацювання на основі навчально-тематичного плану курсів, професійних потреб і запитів, творчих інтересів слухача, передбачає самостійну роботу.

Організаційні питання, пов’язані з курсовою підготовкою за очно-заочною формою (заява, зарахування, узгодження розпорядку роботи тощо), педагогічний працівник вирішує особисто разом із керівником курсів у перший день їх роботи.

Підготовкою слухача за очно-заочною формою навчання управляють керівник та науковий консультант курсів.

Куратор групи здійснює запис у журналі із зазначенням “очно-заочна форма”; подає його прізвище до наказів про зарахування і випуск; надає допомогу у складанні плану підготовки, облікує відвідання ним занять. Керівники групи контролюють й оцінюють його роботу та фахову підготовку.

Підсумком роботи за планом самостійної роботи можуть бути методична розробка, дидактичний матеріал, проекти навчальних програм,  творчі роботи, методичні рекомендації, захист яких проводиться в академічній групі, під час конференції з обміну досвідом.

Слухач, котрий працює за індивідуальним планом, може залучатися до проведення курсів як викладач, однак при цьому він складає заліки на загальних підставах.

Слухач, котрий пройшов курсову підготовку за очно-заочною формою, одержує відповідне свідоцтво встановленого зразка з відміткою(ОЗ).

 

2.8.2.2. Трирічні очно-заочні курсипідвищення кваліфікації учителів християнської етики працюють відповідно до укладеної угоди між обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та Івано-Франківською теологічною академією. Предметом договору є співпраця інституту та академії в підготовці вчителів основ християнської етики за спільною програмою інституту та академії.

Сторони зобов’язуються здійснювати підготовку вчителів основ християнської етики за навчальною програмою трирічної післядипломної освіти (далі – Програма), яка складається із циклу богословських дисциплін, функціональної та фахової підготовки, що почергово проходять в академії та інституті.

Академія проводить підготовку вчителів і забезпечує викладання циклу богословських дисциплін згідно з Програмою.

Інститут зобов’язується забезпечити виконання Програми з функціонально-фахової підготовки.

Форма навчання в інституті – очна, в академії – заочна.

Навчальний процес в академії відбувається впродовж двох тритижневих сесій на рік, одна з яких проводиться в період літніх канікул, а друга – протягом навчального року. При цьому академія не бере на себе відповідальності за покриття витрат, пов’язаних із відрядженнями та проживанням учителів під час навчання.

Навчальний процес в інституті здійснюється на трьох тритижневих сесіях з функціональної та фахової підготовки.

Зарахування на навчання вчителів основ християнської етики до академії відбувається на основі співбесіди за наявності документів, поданих особисто. Проходження курсової підготовки вчителів в інституті здійснюється, виходячи із списків, поданих академією та викликів інституту, надісланих на районні (міські) відділи (управління) освіти.

Учителі, які успішно виконали завдання циклу богословських дисциплін в академії, отримують у кінці кожної сесії довідку, яка підтверджує їхнє перебування на навчанні.

Слухачі, які успішно виконали завдання з функціональної та фахової підготовки в Інституті, одержують у кінці курсової підготовки довідку, яка підтверджує їхнє перебування на навчанні.

За результатами успішного виконання Програми академія видає вчителям диплом Івано-Франківської теологічної академії про завершення навчання, а інститут – посвідчення про підвищення кваліфікації вчителів християнської етики з функціональної та фахової підготовки, які надають право викладання християнської етики в загальноосвітніх, дошкільних, професійно-технічних навчальних закладах.

 

2.8.3. Дистанційна (ДН) та очно-дистанційна (ОДН) форми курсового навчання (подається як витяг з Положення про дистанційне (ДН) та очно-дистанційне (ОДН) навчання  в системі післядипломної педагогічної освіти Івано-Франківської області).

Під дистанційним навчанням розглядають індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Дистанційне навчання реалізовується шляхом:

·              застосування дистанційної форми як окремої форми навчання;

·              використання технологій дистанційного навчання для його забезпечення в різних формах.

В ОІППО при організації навчального процесу за будь-якою формою навчання технології дистанційного навчання можуть використовуватись для методичного та дидактичного забезпечення самостійної роботи, контрольних заходів, а також при здійсненні навчальних занять.

ДН та ОДН в системі післядипломної педагогічної освіти Івано-Франківської області здійснюється згідно Плану-графіка курсової підготовки, який визначає кількість груп даних форм навчання та категорії фахівців на поточний рік.

Кількість слухачів, що навчаються за дистанційною та очно-дистанційною формою, визначається Статутом в межах ліцензованого обсягу підвищення кваліфікації. Для впровадження навчання за дистанційною формою інститут може створювати центри дистанційного навчання як його відокремлений структурний підрозділ.

Навчальний рік у системі ДН та ОДН області розпочинається з березня-квітня поточного року і триває не менше 6 місяців.

Перебування слухачів на організаційно-настановчій та заліковій сесіях оформлюється як відрядження на навчання.

Головними умовами зарахування на курси підвищення кваліфікації за дистанційною (очно-дистанційною) формою навчання є доступ до мережі Інтернет та базова комп’ютерна грамотність слухача. Інші умови (обмеження віку, стать, освіта, посада, стаж роботи, кваліфікаційна категорія тощо) не можуть бути перешкодою для прийому на навчання.

Конкретний зміст етапів підвищення кваліфікації для кожної категорії слухачів визначається освітньо-професійною програмою підвищення кваліфікації, а послідовність та порядок їх вивчення – навчальними та навчально-тематичними планами.

2.8.3.1. Дистанційна форма навчання (ДН)

Навчальні плани для дистанційної форми навчання розраховуються на 180 год і включають три етапи: очний з двома сесіями  (0,5 кредиту, 16 год),  дистанційний  (5 кредитів, 150 год) та заочний етапи (0,5 кредиту, 14 год).

·           Очний етап передбачає дві сесії навчання: організаційно-настановчу та навчально-залікову, кожна з яких триває упродовж одного дня (по 8  год) та передбачає аудиторні форми організації навчання: лекції, семінарські та практичні заняття, конференцію з обміну досвідом, захист випускної роботи у формі навчального проекту та комплексний залік.

У проміжку між двома сесіями навчання  здійснюється дистанційно.

·           Дистанційний етап, який триває впродовж 6 місяців передбачає такі форми організації навчання: самостійну роботу , віддалену взаємодію, практичні роботи.

·           Заочний етап передбачає виконання випускної роботи у формі навчального проекту та педагогічної практики. Проекти розробляються самостійно, використовуючи віддалену взаємодію з викладачем.

Зміст дистанційного етапу навчання розподіляється між окремими модулями, які середовищем ДН Moodle визначаються як категорії курсів.

Зміст дистанційного курсу розробляється одним автором.

У структурі ДН обов’язковими елементами дистанційного курсу певного автора є:

·           змістові ресурси (сторінки, книги, файли посилання на зовнішні ресурси тощо);

·           форум, який виконує консультативну функцію;

·           тест (у формі виду діяльності Тест, а не текстового документу);

·           1 практична робота (як вид діяльності, що охоплює зміст усього модуля);

·           інші активні види діяльності для ефективного досягнення цілей навчання.

В межах одного дистанційного етапу передбачено навчання за 10 змістовими модулями.

Кожен змістовий модуль  при ДН ( 0,5 кредита або  15 год.) передбачає:

·              10 год. самостійної роботи слухача з матеріалами дистанційного курсу ( робота зі змістовими  ресурсами , тестами);

·              4 год. віддаленої взаємодії (семінар у формі чату чи форуму, консультації);

·              1 год. на виконання практичних завдань.

Практичне заняття, яке передбачає виконання практичних (контрольних) робіт, відбувається дистанційно в асинхронному режимі. Окремі практичні завдання можуть виконуватись у синхронному режимі, що визначається робочою програмою навчальної дисципліни.

Контрольні заходи з навчальної дисципліни при здійсненні навчання за дистанційною формою навчання в ОІППО передбачають проміжний модульний та підсумковий контролі знань, умінь та навичок, набутих слухачем у процесі навчання. Проміжний модульний контроль включає поточне тестування та практичні роботи (по 5 балів кожен тест та кожна практична робота). Усі практичні роботи дистанційного етапу перевіряються та оцінюються  авторами курсів по 5 балів за кожну з 10 практичних робіт. Виконані практичні роботи за змістом соціально-гуманітарного та загальнопрофесійного  модулів в обсязі більше 50%  є допуском до заліку. Виконані слухачем практичні роботи за змістом фахово-функціонального модуля (5 кредитів) додають 25 балів (зі 100 балів) до загального оцінювання слухача курсів. Слухачі, які  не набрали 50% балів за контрольовані види діяльності у всіх 10 ДК, до навчально-залікової сесії не допускаються. Для них організовується змішана підсумкова сесія через місяць після завершення роботи останньої дистанційної групи. Слухачі курсів,  які за додатковий місяць не ліквідували заборгованості, відраховуються з курсів наказом по інституту та не отримують свідоцтва про курси.

До загального оцінювання при ДН  входять:

·              25 балів за виконані 5 практичних робіт за змістом фахово-функціонального модуля дистанційного курсу;

·              55 балів за комплексний залік під час очної сесії;

·              10 балів за виконання та захист випускної роботи у формі навчального проекту;

·              10 балів за виступ на конференції з обміну досвідом.

Для окремих категорій фахівців (для яких визначається більша тривалість курсів) може практикуватися очно-дистанційна форма навчання.

2.8.3.2 Очно-дистанційна форма(ОДН)  підвищення кваліфікації педагогічних працівників оптимально поєднує в єдиному навчальному процесі принципи, методи та засоби очного та дистанційного навчання. Чисельність курсантів у групах, що працюють за очно-дистанційною формою навчання  визначається Статутом ОІППО.

Навчальні плани для очно-дистанційної форми навчання розраховані на 180 год і включають два етапи: дистанційний (2,5 кредиту, 75 год) та очний (2,5 кредиту,  75 год аудиторної роботи та 1 кредит самостійної роботи під час очної сесії)  Очний етап передбачає  дві сесії навчання: організаційно-настановчу та навчально-залікову , кожна з  яких   триває упродовж навчального тижня (по 36 навчальних годин). У проміжку між двома сесіями навчання  здійснюється дистанційно, упродовж 6 місяців.

Організаційно-настановча сесія тривалістю 1 тиждень (36 год), передбачає:

·                              вхідне діагностування, інструктаж з техніки безпеки;

·                              інструктивно-методичне заняття, розробку індивідуальних планів;

·                              навчальні заняття  за змістом фахово-функціонального модуля;

·                              підготовчий етап роботи над груповим проектом.

Основне завдання етапу дистанційного етапу – якісне забезпечення та супровід  роботи слухачів з використанням технологій дистанційного навчання.

Дистанційний етап, який триває впродовж 6 місяців, передбачає такі форми організації навчання:

·              самостійну роботу слухача з матеріалами дистанційного курсу (робота зі змістовими  ресурсами, тестами);

·              віддалену взаємодію викладача та слухача;

·              виконання  практичних робіт.

Зміст дистанційного етапу навчання розподіляється між окремими модулями, які середовищем ДН Moodle визначаються як “категорії курсів”.

У межах одного дистанційного етапу передбачено навчання за 5 змістовими модулями; 2 змістові модулі соціально-гуманітарного модуля (1 кредит) та 3 змістові модулі загально-професійного модуля (1,5 кредиту).

Кожен змістовий модуль при ОДН (0,5 кредита або 15 год) передбачає:

·              10 год самостійної роботи слухача;

·              4 год віддаленої взаємодії (семінар у формі чату чи форуму, консультації);

·              1 год на виконання практичних завдань.

Практичне заняття, яке передбачає виконання практичних (контрольних) робіт, відбувається дистанційно в асинхронному режимі. Окремі практичні завдання можуть виконуватись у синхронному режимі, що визначається робочою програмою навчальної дисципліни.

Контрольні заходи з навчальної дисципліни за дистанційною формою навчання в ОІППО включають проміжний модульний та підсумковий контроль знань, умінь та навичок, набутих слухачем у процесі навчання. Проміжний модульний контроль передбачає поточне тестування та практичні роботи (по 5 балів кожен тест та кожна практична робота).

Усі практичні роботи перевіряються та оцінюються авторами курсів по 5 балів за кожну (з 5 практичних робіт). Виконані практичні роботи за змістом соціально-гуманітарного та загальнопрофесійного  модулів в обсязі більше 50%  є допуском до заліку. Слухачі, які  не набрали 50% (з 50 можливих) балів за  контрольовані види діяльності  5 дистанційних курсів до  підсумкового заліку (комплексний тест)  не допускаються. Для них організовується змішана підсумкова сесія через місяць після завершення роботи останньої очно-дистанційної групи.  Виконані слухачем практичні роботи за змістом дистанційного етапу  додають  до 15 балів (з 50 балів дистанційного етапу) до загального оцінювання.

Навчально-залікова сесія тривалістю 1 тиждень (36 год) передбачає:

·                              навчальні заняття за змістом фахово-функціонального модуля;

·                              педагогічну (управлінську, методичну) практику – 8 год;

·                              розробку і захист групових та індивідуальних проектів;

·                              конференцію з обміну досвідом;

·                              комплексний залік;

·                              вихідне анкетування з метою виявлення ступеня задоволення слухачів результатами підвищення кваліфікації.

До загального оцінювання  при ОДН входить:

• 10 балів за виконання та захист випускної роботи у формі навчального проекту,
• 10 балів за виступ на конференції з обміну досвідом,
• 15 балів за виконані завдання дистанційного етапу,
• 65 балів за комплексний залік очної сесії.

Технічну та технологічну підтримку дистанційного навчання здійснюють за відсутності спеціалізованого підрозділу (лабораторії дистанційного навчання) працівники кабінету-центру інформаційних та телекомунікаційних технологій (методисти з дистанційного навчання).

Педагогічні, науково-педагогічні працівники та методисти, які залучені  до організації дистанційної форми навчання, повинні підвищувати свою кваліфікацію щодо організації та володіння технологіями дистанційного навчання (не рідше одного разу на 5 років).

Учасниками навчального процесу при дистанційній формі навчання є:

·           слухачі курсів, які дистанційним середовищем визначаються як студенти;

·           керівники груп (методисти, тьютори), які дистанційним середовищем визначаються як викладачі;

·           власне викладачі, які середовищем визначаються як автори курсів.

Обов’язковою умовою отримання статусу студент є навики роботи з персональним комп’ютером, наявність власної електронної поштової адреси та особлива процедура реєстрації в навчальному середовищі, яка здійснюється під час організаційно-настановчої сесії.

“Викладач” розробляє та узгоджує навчальні та навчально-тематичні плани, веде облік навчального часу, координує роботу авторів курсів та студентів.

“Автор курсу” несе повну відповідальність за змістове наповнення свого модуля та організацію роботи слухачів над ним, перевіряє та оцінює заплановані практичні роботи, організовує семінари, надає консультації тощо. Автор курсу безпосередньо взаємодіє із студентами доступними у середовищі ДН засобами.

Керування самостійною роботою слухачів здійснюється тьютором, що призначається з числа методистів, які організовують підготовку слухачів у відповідному модулі. Тьютор також організовує консультування слухачів та інформування їх про терміни проведення залікової сесії. Зв’язок тьютора зі слухачами здійснюється через особисті контакти й за допомогою сучасних технічних засобів.

Завдання тьютора:

·                              підвищувати якість викладання за рахунок впровадження в навчальний процес нових педагогічних технологій;

·                              здійснювати контроль навчальних досягнень слухачів, організацію методичної допомоги та консультування, особистого спілкування в режимі on-line, використовуючи мережеві технології дистанційного навчання (служб та сервісів Інтернет: електронна пошта, форум, чат, блоги, тощо; платформи дистанційного навчання, відеоконференції);

·                              брати участь у прийнятті та оформленні слухачів на навчання;

·                              організовувати перевірку творчих робіт, проектів;

·                              здійснювати зворотний зв’язок зі слухачами курсів.

 

2.8. 4. Стажування.

 

2.8.4.1. Стажування педагогічних працівників закладів освіти області   здійснюється з метою формування і закріплення на практиці професійних компетентностей, набутих у результаті теоретичної підготовки, щодо виконання завдань і обов’язків на займаній посаді або посаді вищого рівня, засвоєння вітчизняного та зарубіжного досвіду, формування особистісних якостей для виконання професійних завдань на новому, більш високому якісному рівні в межах певної спеціальності.

Стажування проходить за індивідуальним навчальним планом, що розробляється інститутом і затверджується керівником закладу.

Навчальними планами визначаються також форми підсумкового контролю за результатами навчання працівників.

Строк стажування працівників встановлюється з урахуванням обсягу годин навчальної програми, її мети та завдання за погодженням з керівником закладу. Працівникам, які пройшли стажування, видається відповідний документ про післядипломну освіту.

База для проходження стажування оцінюється експертною комісією інституту та затверджується наказом департаменту освіти, науки та молодіжної політики обласної державної адміністрації.

 

2.8.4.2. Стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів післядипломної педагогічної освіти здійснюється з метою формування і закріплення на практиці професійних компетентностей, набутих у результаті теоретичної підготовки щодо виконання завдань і обов’язків на займаній посаді або посаді вищого рівня, засвоєння вітчизняного та зарубіжного досвіду, формування особистісних якостей для виконання професійних завдань на новому, більш високому якісному рівні в межах певної спеціальності.

Стажування проходить на підставі договорів, що укладаються між закладами-замовниками та інститутом. Строк стажування слухачів визначається закладом-замовником у межах нормативів з урахуванням складності індивідуальних планів стажування за погодженням з інститутом. Форми стажування (очна, заочна, очно-дистанційна, дистанційна, їхнє поєднання тощо) встановлюються інститутом залежно від складності індивідуальних планів стажування, їхньої мети та змісту, зважаючи на потреби закладу-замовника.

Стажування здійснюється за індивідуальним навчальним планом, який розробляється на основі індивідуального плану стажування кафедрою, центром чи лабораторією, що проводить стажування, і передбачає відповідні форми підсумкового контролю.

 

ІІІ. Планування навчального процесу

Основними внутрішніми документами, що визначають організацію  та змістове наповнення освітнього процесу в інституті, є план-графік, освітньо-професійні програми, навчальні та навчально-тематичні плани, які складаються на кожний навчальний рік з метою конкретизації планування освітнього процесу, а також навчально-методичні матеріали, які забезпечують змістове наповнення навчально-тематичних планів.

 

3.1. План-графік підвищення кваліфікації формується відповідно до замовлень, укладених з регіональними органами управління освітою,вищими навчальними закладами  І–ІІ рівнів акредитації ПТНЗ, іншими юридичними та фізичними особами

Пропозиції до плану-графіка курсової підготовки подаються методистами, за встановленою формою та у визначені строки. У них зазначається тривалість підвищення кваліфікації, категорії слухачів, проблеми та спецкурси, форми курсової підготовки, календарні терміни, бази педагогічних практик та стажування.Прогнозування розвитку курсової підготовки  в системі післядипломної освіти в області, організація замовлення на курси  та  здійснення планування курсів при інституті покладено на  проректора з  науково-методичної та навчальної роботи інституту.

 

3.2.Освітньо-професійніпрограми підвищення кваліфікації(надалі – програми) визначають зміст навчання і вимоги до рівня знань та вмінь слухачів. Розробляються кафедрами спільно з методистами для кожної категорії слухачів на основі типових професійних програм (стандартів підвищення кваліфікації) та кваліфікаційних характеристик.

Освітньо-професійні програми розраховані на 180 год, що складають 6 кредитів (ЕСТS). Структура навчальної програми відповідає структурі типових навчальних планів підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів ЦІППО. Ураховуючи зміни, які передбачає нова редакція Закону України “Про вищу освіту” від 01.07.2014 р. № 1556-VII, навчальні програми, які складаються з 4-х навчальних модулів, передбачають такий розподіл годин за кредитами:

соціально-гуманітарний – 22,5 год (0,75 кредиту);

загальнопрофесійний – 45 год (1,5 кредиту);

фахово-функціональний – 90 год (3 кредиту);

діагностико-аналітичний – 22,5 год (0,75 кредиту).

Навчальні модулі складаються із системи змістових модулів, укладених до інваріантної та варіативної складових навчального плану. Змістові модулі з програмових тем об’єднані в цілісність за ознакою відповідно до навчальної мети, завдань модуля, визначених у пояснювальній записці.Кожну тему розкрито через навчальні елементи – дидактичні одиниці, які включають основні поняття і положення змісту навчального матеріалу, відповідно до інтегруючої мети змістового компонента і його логічної структури. У начальному елементі виділяються теоретична і практична частини. Змістові модулі, спецкурси, факультативи за вибором, окремі теми варіативної складової можуть використовуватися як окремі, цілісні навчальні одиниці для проведення накопичувального короткотривалого навчального процесу за вибором слухача.

 

3.3. Навчальні планиє нормативними документами інституту, складені та затверджені в установленому порядку, розробляються методистами і працівниками кафедр (науковими консультантами) для кожної категорії слухачів. Навчальні плани визначають структуру, зміст, обсяг та розподіл академічних годин між основними формами занять. Структура навчальних планів є модульною. Вона складається з чотирьох модулів: соціально-гуманітарного, загальнопрофесійного, фахово-функціонального та діагностично-аналітичного. Соціально-гуманітарний, загальнопрофесійний, фахово-функціональний модулі складаються з двох частин: інваріантної та варіативної. Інваріантна частина навчального модуля передбачає обов’язкові теми навчання і є обов’язковою для кожної категорії слухачів. Зміст варіативної частини визначається запитами і пропозиціями слухачів, тематикою спецкурсів, проблематикою курсів.

Очні чотиритижневі курси (для керівників ЗНЗ, методистів Р(М)МК(МЦ) тощо) передбачають навчальне навантаження обсягом 144 години аудиторної роботи та 36 годин самостійної роботи. Навчальні плани двотижневих курсів очної форми та її різновидів (перманентна, поетапна, авторські творчі майстерні) мають відповідно 72 аудиторні години та 108 годин самостійної роботи. Програми тритижневих курсів очної форми навчання (інтегровані курси) передбачають 108 годин аудиторних занять та 72 години на самостійну роботу.

Навчальні плани дистанційної форми навчання реалізуються шляхом 16-годинного аудиторного навчання і 164 годин  дистанційного та заочного навчання; очно-дистанційної – 72 години аудиторного навчання та 72 години дистанційної роботи.

 

3.4. Навчально-тематичні планискладаються методистами і науковими консультантами на основі програм та навчальних планів з рахуванням поточних змін. Погоджуються  проректором з наукової роботи  та проректором з науково-методичної і навчальної роботи, затверджуються ректором інституту та подаються до кабінету організації курсової підготовки не пізніше ніж, за 10 днів до початку занять. До навчально-тематичного плану, як додатки, додаються план педагогічної практики та план конференції. План педагогічної практики подається на затвердження одночасно з навчально-тематичним планом, план конференції – протягом трьох перших днів роботи курсів.

Навчально-тематичний план поетапних курсів формується у два етапи, у кожному з яких передбачається 36 або 72 годин занять залежно від загальної тривалості курсової підготовки. Перерва між етапами не менше 6 місяців.

Навчальний план курсів підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання передбачає всього 180 годин, з них на організаційну сесію – 36 год, дистанційне підвищення кваліфікації – 72 год, залікову сесію – 36 год. Тривалість настановчо-організаційної і залікової сесій – по п’ять днів. Обсяг кожного модуля навчального плану не менше, ніж 30 годин. Навчальне навантаження слухачів на очних етапах навчання – 6 академічних годин на день, додаткове (спецкурси, факультативи, консультації тощо) – 2 год/день; на дистанційному етапі – 6 годин на тиждень. Тривалість роботи слухача за індивідуальним планом (графіком) не може перевищувати двох місяців на кожний з трьох модулів і в загальному становить 6 місяців.

Загальна кількість годин на перманентних курсах може складати 72, 108, 144 год, які реалізуються через проведення 9, 14, 18 семінарів упродовж одного-двох років із навантаженням 8 годин на день. Оплата викладачам проводиться згідно з табелем після кожного проведеного семінару відповідно до відпрацьованих годин.

 

3.5. Розклад занятьразом із навчальним планом, навчальними програмами та навчально-тематичними планами є одним з основних документів, що регулює навчальну роботу в інституті. Він складається керівником групи за встановленою формою та погоджується проректором з науково-методичної  і навчальної роботи. Розклади погоджуються з викладачами не пізніше, ніж за 5 дні до початку занять та подають на затвердження проректору з науково-методичної і навчальної роботи не пізніше, ніж за 3 дні до початку занять. Про зміни в затвердженому розкладі керівник курсів інформує проректора з науково-методичної і навчальної роботи, а також вчасно доводить інформацію до кураторів, викладачів та старост навчальних груп.

 

3.6. Навчально-методичні матеріали: тексти лекцій, презентації, розробки практичних і семінарських занять, орієнтовна тематика випускних робіт і групових проектів укладаються  викладачами  та методистами відповідно до змісту навчально-тематичних планів за напрямами курсів підвищення кваліфікації і схвалюються кафедрами інституту.

 

ІV. Форми організації навчання

На очних етапах підвищення кваліфікації основними формами реалізації навчального процесу є: лекції, семінари, практичні заняття, конференції з обміну досвідом, круглі столи, тренінги, контрольно-діагностичні заходи, консультації, захисти проектів, ділові ігри тощо.

Форми занять визначаються методистами та працівниками кафедр. Перевага надається інтерактивним формам організації навчання.

Лекція (інтерактивна, проблемна, лекція-дискусія тощо)– вид навчального заняття, призначеного, насамперед, для ознайомлення слухачів з основним змістом відповідних модулів. Лекції можуть бути ввідними, настановними, оглядовими тощо. Вони проводяться професорами, доцентами інституту, а також провідними науковими працівниками та спеціалістами, запрошеними для проведення занять. Кандидатури лекторів, які не входять до штатного розпису, мають бути погоджені проректором з науково-методичної роботи за поданням завідувачів лабораторій та відповідних кафедр.

Семінарське заняття– вид навчального заняття, коли викладач організує активне обговорення проблеми за попередньо визначеними питаннями. Перелік тем семінарських занять визначається робочою програмою. План семінару розробляє кафедра, вона ж забезпечує підготовку слухачів щодо його проведення. Проходять в аудиторіях (звичайних, спеціалізованих та ін.) з однією навчальною групою.

Організаційно-настановче заняття– вид практичного заняття, що проводиться для ознайомлення слухачів з організацією та порядком проходження підвищення кваліфікації, змістом навчання (програми та ін.), порядком проведення педагогічного контролю та атестації, загальними вимогами до змісту, якості та оформлення атестаційних робіт.

Практичне заняття– вид навчального заняття, коли викладач організовує обговорення слухачами базових теоретичних положень навчальних модулів, формує вміння і навички їх практичного застосування. Проводиться в аудиторіях (звичайних, спеціалізованих) та комп’ютерних класах.

Круглий стіл– це інтерактивний вид навчального заняття, основним змістом якого є спільне з викладачами обговорення актуальних та важливих інноваційних аспектів професійної або управлінської діяльності слухачів.

Тема круглого столу визначається робочою програмою та навчально-тематичним планом. План проведення та науково-методичне забезпечення розробляють керівники груп.

У проведенні круглих столів беруть участь професори, доценти кафедр, а також запрошені провідні вчені та спеціалісти у межах проблем, що обговорюються.

Тренінг – від англ. – train, що означає “навчати, тренувати, дресирувати”. Тренінг сприяє інтенсивності навчання, результат якого досягається завдяки активній роботі його учасників. Знання не подаються в готовому вигляді, а стають продуктом активної співпраці. У центрі уваги – самостійне навчання учасників та інтенсивна їх взаємодія. Відповідальність за результативність навчального процесу несуть однаковою мірою як ведучий, так і кожний учасник тренінгу.

Ділові ігри – вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, який використовується для вирішення комплексних завдань засвоєння нового, закріплення матеріалу, розвитку творчості, розгляду навчального матеріалу з різних позицій. Структура ділової гри передбачає наступні етапи:

·           “занурення” в проблему – теоретичне наповнення проблеми;

·           формування педагогічних команд – об’єднання слухачів у команди, вибір лідера, схеми роботи команди, розподіл ролей, вибір способів взаємодії членів команд;

·           отримання первинної інформації;

·           розв’язання завдань;

·           представлення рішень.

Розробка та захист навчальних проектів як форма випускної роботи передбачає діяльність слухачів зі створення групових навчальних проектів упродовж роботи курсової групи (для очної форми навчання) та індивідуальних проектів (при дистанційному навчанні). При дистанційній формі  навчання курсанти розробляють проекти самостійно, використовуючи віддалену взаємодію з викладачем.

У курсовій групі кількість проектів розраховується у співвідношенні неменше 5 слухачів на один проект. Як виняток, допускається один індивідуальний проект у групі для слухача, що навчається за очно-заочною формою навчання. Орієнтовна структурно-функціональна модель заняття зі створення та захисту навчального проекту подана в додатку 5.

Підсумком роботи слухачів є представлення проекту у формі презентації, буклета програми, творчого доробку та його публічний захист у курсовій групі за участю керівника групи та наукового консультанта. Випускні роботи (навчальні проекти) рецензуються науковим консультантом курсової групи та передбачають комплексне оцінювання експертами (науковим консультантом та керівником групи), самооцінювання та взаємооцінювання опонентами під час захисту.

З метою контролю та методичного супроводу  даного виду навчальної діяльності  подаються звітні матеріали: технологічний паспорт проекту (додаток 6), оціночний лист (додаток 7) та рецензія наукового керівника на кожен навчальний проект (додаток 8).

Конференція (від латинського слова konfero – збираю в одне місце) – збори, нарада, обговорення певних питань і проблем. Конференція в системі курсів – семінарське заняття. Види конференції: тематичні (відповідно до спецкурсу, проблеми, яка визначена планом курсів); з досвіду роботи педагогів; науково-практичні (з упровадження нових методик, технологій, програм тощо).

Тема конференції визначається робочою програмою та навчально-тематичним планом. План підготовки та проведення конференцій розробляє методист та науковий консультант, керує заняттями керівник групи або науковий консультант. У конференції можуть брати участь провідні викладачі кафедр та вчителі.

Конференція з обміну досвідом– це інтерактивний вид заняття, основним змістом якого є обговорення попередньо підготовлених доповідей слухачів з актуальних проблем їхньої професійної або управлінської діяльності, власного передового досвіду.

Педагогічна практика – обов’язковий компонент роботи слухача на курсах підвищення кваліфікації, що передбачає отримання слухачем професійних навичок, умінь, ознайомлення з ППД та інноваційною діяльністю навчальних закладів, а також навичок аналітичної роботи. Зміст та мета педагогічної практики має відповідати проблемі та темі спецкурсу. Об’єкти педагогічної практики узгоджуються з керівниками районних (міських) органів управління  освітою та навчальними закладами, на базі яких організовується її проведення. План педагогічної практики формують керівники курсів і як додаток до навчально-тематичного плану подають на затвердження. Керівники курсів заздалегідь повідомляють адміністрацію навчальних закладів про зміст та термін проведення практики, консультують медпрацівників. Викладачі, які керують практикою, проводять інструктаж із слухачами. Залежно від категорії слухачів практика може бути: педагогічною, управлінською.

В окремих випадках навчальна практика може проходити на базі інституту у формі ділової гри, майстер-класу тощо.

Самостійна роботаслухача є одним із засобів засвоєння змісту програм підвищення кваліфікації. Організується й усебічно забезпечується на всіх етапах підвищення кваліфікації.

Зміст самостійної роботи слухача та її обсяг визначається програмами підвищення кваліфікації, навчальними та навчально-тематичними планами, методичними матеріалами відповідно до визначених модулів.

 

V.Педагогічний контрольта діагностика

Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв’язку у процесі навчання. Вони визначають відповідність рівня набутих слухачами компетентностей вимогам нормативних документів щодо вищої освіти і забезпечують своєчасне коригування навчального процесу.

У навчальному процесі використовуються такі види контролю: поточний, підсумковий.

Поточний контроль (тільки для дистанційної та очно-дистанційної форм навчання) проводиться з метою визначення успішності навчальної роботи слухачів і спонукання їх до регулярної роботи. Частоту контролю, форми його проведення, зміст встановлюють керівники курсів. Як правило, зміст контрольних завдань відповідає певному модулю (частині програми підвищення кваліфікації).

Підсумковий контроль у формі комплексного залікупризначений для оцінювання результатів підвищення кваліфікації кожним слухачем. Він полягає в оцінюванні засвоєння слухачем навчальних модулів на підставі виконаннятестових завдань зазмістом ІІ та ІІІ навчальних модулів. Проводиться керівником навчальної групи спільно з науковим консультантом. Результати фіксуються належним чином у журналі обліку роботи курсів та посвідченні слухача.

Захист слухачами випускних робіт, навчальних проектів – заключний етап підвищення кваліфікації. Результати захисту відповідно оформляються в журналі обліку курсів. Дані результати є підставою для видачі слухачам посвідчення про підвищення кваліфікації.

Технологічні паспорти проектів (випускні роботи) разом з рецензіями та бланком оцінювання  після  захисту зберігаються в журналах курсових груп.

Основними видами педагогічної діагностики є: вхідне і вихідне анкетування та вхідне діагностування.

Вхідне анкетуванняпризначене для виявлення професійних запитів слухачів, їх методичних та професійних проблем, а також визначення тем, з якими слухачі бажають виступити на конференції з обміну досвідом. Проводиться під час прибуття слухачів на навчання (додаток 9).

Вхідне діагностування (за потреби) визначає стартовий рівень професійної компетентності слухачів, виявляє їхні методичні та професійні проблеми. Проводиться на початковому етапі курсів. Результати вхідного діагностування використовуються для коригування освітнього процесу.

Організує та керує ходомвхідного анкетування керівник навчальної групи.

Вихідне анкетування слухачів (додаток 10)– один із способів опитування слухачів для отримання статистичних даних про їх ставлення до різних аспектів підвищення кваліфікації (змісту, організації, забезпечення тощо), виявлення рівня задоволеності результатами навчання.

Дані вихідного анкетування застосовуються для діагностики організації підвищення кваліфікації слухачів, корекції змісту, методів навчання тощо. Анкетування та опрацювання анкет організовується навчально-методичним кабінетом організації курсової підготовки за спеціально розробленими анкетами на заключному етапі курсів. Узагальнені результати за встановленою формою і в установленому порядку подаються проректорам, завідувачам кафедр та керівникам груп.

 

VІ. Робочий час та навчальне навантаження науково-педагогічних працівників

6.1. Робочий час науково-педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень. Він включає час на виконання працівником навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових обов’язків, що регламентується  Положенням про норми часу для планування і обліку навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи науково-педагогічних працівників Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, розробленим відповідно до сучасних нормативно-правових документів та з урахуванням специфіки його діяльності, яке схвалюється вченою радою інституту та затверджується ректором. Норми часу є основою для складання індивідуального плану роботи викладача на рік. Індивідуальні плани роботи обговорюються на засіданнях кафедр та затверджуються завідувачами кафедр. За підсумками навчального року (до 10 грудня) науково-педагогічні працівники інституту надають письмовий звіт про виконання плану, який аналізується на кафедрі, погоджується завідувачами кафедр і проректором з наукової роботи та зберігається до укладення з ним контракту (протягом 5 років).

 

6.2. Максимальне навчальне навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника не може перевищувати 600 годин на рік.

Розподіл максимального і мінімального навчального навантаження науково-педагогічних працівників Інституту за посадами подано в таблиці 1.

 

6.3. Навчальна робота в інституті складається з аудиторної і позааудиторної.

Навчальне навантаження включає аудиторну та позааудиторну навчальну роботу.

Аудиторна навчальна робота передбачає такі види занять: лекції, семінарські, практичні, лабораторні, тематичні дискусії, тематичні зустрічі, круглі столи, конференції з обміну досвідом роботи, навчальні тренінги, навчальну практику, інструктивно-методичні заняття, заліки, захист випускної роботи у формі групових та індивідуальних проектів та інше.

Позааудиторна навчальна робота передбачає: перевірка контрольних (модульних) робіт, передбачених навчальним планом, що виконуються під час аудиторних занять; рецензування випускної роботи (у формі навчального проекту) слухачів.

Встановлення обсягу обов’язкового навчального навантаження конкретному викладачеві (у межах мінімального та максимального) здійснюється кафедрою інституту з урахуванням виконання ним методичної, наукової та організаційної робіт.

Таблиця 1

Розподіл навчального навантаження на аудиторне і позааудиторне

для науково-педагогічних працівників інституту за посадами

Посада	Навчальна робота
	Аудиторне навантаження (год)	Позааудиторне навантаження (год)
Завідувач кафедри	300–350	100–150
Професор	300–350	100–150
Доцент	350–400	100–150
Старший викладач	400–450	100–150
Викладач	450–500	100–150

 

6.4. Види навчальних занять, що входять в обов’язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються кафедрою, погоджуються проректором з наукової та навчальної роботи та затверджуються ректором інституту.

 

6.5. На період відряджень, хвороби, перебування на курсах підвищення кваліфікації, стажуванні з відривом від роботи тощо викладач звільняється від виконання всіх видів робіт, передбачених індивідуальним робочим планом. Встановлене йому на цей період навчальне навантаження виконується іншими викладачами кафедри в межах 36-годинного робочого тижня за рахунок зменшення обсягу методичної, наукової й організаційної роботи, або шляхом залучення до виконання зазначеного навчального навантаження згідно з посадовими обов’язками. У випадку відсутності працівника більше двох місяців виконання навчального навантаження покладається на іншого викладача з оплатою праці згідно з чинним законодавством за наказом ректора ОІППО за поданням проректора з наукової роботи.

 

VІІ. Матеріально-фінансове забезпечення

7.1. Навчальні групи для проведення очних  курсів формуються відповідно до заявок регіональних органів управління освітою в кількості не менше 25 осіб, для очно-дистанційних курсів – не менше 12 осіб. Допускається менша кількість слухачів у групі за умови відсутності в області потрібної  їх кількості.

 

7.2. На курсах підвищення кваліфікації проводяться:

• конференція з обміну досвідом – 4 год;

• комплексний залік – 4 год;

• педагогічна практика (тільки на очних та очно-дистанційних курсах) – 6 год на двотижневих, 12 год на місячних та 8 год. на тритижневих курсах);

• розробка і захист проектів – 6 год.

Конференцію планують і проводять один або два викладачі незалежно від кількості слухачів у групі з оплатою фактично відпрацьованих годин кожному. За потреби їх число (викладачів) може бути більшим. Це визначає керівник курсів, погоджуючи з проректором з науково-методичної і навчальної  роботи. Оплата при цьому встановлюється кожному з розрахунку за фактично відпрацьовану кількість годин.

Комплексний залік у групі стаціонарних курсів підвищення кваліфікації приймає два викладачі. з оплатою за фактично відпрацьовану кількість годин кожному.

Проведення педагогічної практики відбувається за участі керівника групи та наукового консультана з оплатою в межах виділеної на педпрактику кількості годин, але не більше шести (6) годин у день для одного керівника групи.

Оплата педпрактики може здійснюватись керівникам установ освіти, іншим особам за викладацьку діяльність з розрахунку фактично відпрацьованих годин (не оплачується проведення уроків, позакласних заходів, занять гуртка та ін., тобто ті види діяльності, котрі входять у функціональні обов’язки фахівця та оплачуються за місцем праці).

Педпрактика планується і записується в журнал курсів із зазначенням поділу груп (за наявності).

Коли на педпрактику в разі потреби виділено більше ніж передбачено моделлю навчально-тематичного плану курсів годин, то ця зміна узгоджується з керівництвом інституту, а оплата здійснюється за розробленим і реалізованим планом.

Кількість годин на конференції, заліки, педпрактику передбачено навчально-тематичними планами.

 

7.3. При проведенні практичних занять, можливий поділ групи на дві підгрупи за умови, наявності навчальних приміщень, викладачів, відповідно складеного розкладу та можливостей кошторисного забезпечення на поточний рік.

 

7.4. У проведенні тренінгів, ділових, рольових ігор, круглих столів, диспутів, дискусій можуть брати участь один або два викладачі залежно від можливостей кошторисного забезпечення на поточний рік. Оплата їм здійснюється з розрахунку фактично відпрацьованого часу в межах виділених годин.

 

7.5. Перевірка робіт комплексного заліку очної форми навчання - відноситься до позаудиторного навчального навантаження та розраховується , за формулою t = 0,25*k*n, де k – кількість годин на залікову  роботу, передбачена навчальним планом , n – кількість слухачів курсів.

 

7.6. Перевірка практичних робіт авторами дистанційного курсу належить до аудиторного навчального навантаження та розраховується за формулою t = 0,33*k*n, де k – кількість годин на практичну роботу, передбачена навчальним планом окремого модуля, n – кількість слухачів курсів, які працюють із вказаним модулем .

 

7.7. Керівництво написанням випускної роботи (у формі навчального проекту)  та її рецензування облікується з розрахунком 2 год позаудиторних навчальних годин на кожен індивідуальний навчальний проект при дистанційній формі навчання, по 2 год позаудиторних навчальних годин за кожен груповий навчальний проект при очній та очно-дистанційній формах.

 

7.8. На розробку електронного курсу відводиться 50 год, які облікуються в розділі “Методична робота”.

 

7.9. Передбачені навчальним планом години для віддаленої взаємодії облікуються як методична робота.

 

7.10. Адміністрування платформи дистанційного навчання оцінюється до 300 год упродовж року, які облікуються в розділі “Організаційна робота”.

 

7.11. Працівникам інституту післядипломної педагогічної освіти, які виїжджають у район (місто) для проведення занять на курсах підвищення кваліфікації, що проводяться на базі Р(М)МК, оплата не проводиться. Відрядження їм оплачується на загальних підставах.

 

7.12. Слухачі, котрі проводили викладацьку роботу на курсах, оплату не одержують.

 

VІІІ. Правовий статус учасників навчально-виховного процесу

8.1. Учасниками навчально-виховного процесу підвищення кваліфікації є: методисти, працівники кафедр і центрів ОІППО, спеціалісти. Права та обов’язки науково-педагогічних працівників визначені Законом України “Про вищу освіту”, Положенням про кафедри та функціональними обов’язками методистів.

 

8.2. Обов’язки керівника курсової групи:

1. Подає пропозиції до плану-графіка підвищення кваліфікації відповідної категорії педагогічних працівників. Визначає доцільність проведення курсової підготовки за певною формою навчання.

2. Спільно з науковим консультантом:

·           визначає проблеми курсів та тематику спецкурсів;

·           розробляє робочі програми;

·           розробляє навчальні та навчально-тематичні плани курсів підвищення кваліфікації відповідної категорії педагогічних працівників на кожне півріччя;

·           розробляє тести фахово-функціонального модуля;

·           проводить комплексне підсумкове тестування;

·           вивчає якість занять, навчальну діяльність слухачів, проводить обробку та якісний аналіз результатів анкетування слухачів курсів.

3. Відповідно до навчальних програм, запитів слухачів, напрямів та змісту їх функціональної діяльності робить замовлення на розробку занять у курсових групах на кафедрах та підрозділах інституту.

4. Робочі навчальні та навчально-тематичні плани розробляє, погоджує з проректорами, подає на затвердження ректору інституту та направляє до навчально-методичного кабінету організації курсової підготовки не пізніше ніж за 10 днів до початку занять.

5. Уточнює об’єкти педагогічної практики, планує і готує її проведення. План проведення педагогічної практики подається як додаток до навчально-тематичного плану.

6. Планує впродовж перших трьох днів занять план конференції з обміну досвідом, забезпечує її проведення.

7. Проводить вхідне анкетуванняслухачів, на цій основі впродовж трьох днів занять планує зміст проектної діяльності слухачів, тематику виступів на конференціях тощо.

8. Складає розклади занять, керує навчальним процесом.

9. У перший день занять реєструє слухачів групи, аналізує склад групи, вивчає запити, проводить інструктаж з безпеки діяльності, спільно з куратором групи проводить організаційне заняття.

10. Визначає доцільність та відповідність організації навчання слухача за очно-заочною формою навчання до чинного положення, допомагає у складанні плану самостійної роботи.

11. Організовує роботу з викладачами, ознайомлює їх зі складом груп, результатами анкетування, специфікою аудиторії, рівнем загальної та фахової підготовки, побажаннями і пропозиціями слухачів.

12. Проводить вихідне анкетування, готує звіт про виконання навчально-тематичного плану, якість навчальних занять та підготовку слухачів.

13. Проводить заняття в групах як викладач з розрахунку до 240 годин на рік.

14. Забезпечує розробку та представлення слухачам навчально-методичних комплексів.

15. Дотримується усіх вимог з організації курсів відповідно до положення.

 

8.3. Обов’язки наукового консультанта.

1. Розробляє і реалізує у навчальному процесі поглиблення та оновлення загальнонаукових, спеціальних знань і вмінь, забезпечує адаптацію педагогічних працівників до професійної діяльності в умовах швидких змін  в галузі освіти.

2. Забезпечує науково-методичний супровід курсів підвищення кваліфікації, розробляє методичні рекомендації з проведення усіх форм навчальних занять, передбачених положенням, дидактичні матеріали.

3. Спільно з керівником курсів:

·           формує тематику і зміст спецкурсів;

·           розробляє робочі програми, навчальні та навчально-тематичні плани курсів підвищення кваліфікації відповідної категорії педагогічних працівників на кожне півріччя;

·           розробляє  тести за змістом загальнопрофесійного модуля;

·           вивчає якість проведення занять, навчальну діяльність слухачів;

·           розробляє комплекс діагностичних матеріалів для аналізу якості курсів підвищення кваліфікації;

·           готує і проводить педагогічну практику.

4. Консультує слухачів з підготовки  випускних робіт.

5. Рецензує  випускні роботи, допомагає слухачам у здійсненні їх корекції, бере участь у їх захисті.

6. Спільно з керівником курсів готує і проводить конференції, педагогічні читання.

7. Здійснює фундаментальні, пошукові та прикладні наукові дослідження з проблем організації курсової підготовки педагогічних працівників та впроваджує їх у навчальному процесі.

8. Забезпечує розробку та представлення слухачам навчально-методичних комплексів.

9. Здійснює аналіз вхідного та вихідного анкетування, зіставляє результати, формулює пропозиції щодо корекції навчально-тематичних планів.

 

8.4. Обов’язки куратора курсової групи.

1. За даними методистів та на основі угод з районними (міськими) відділами (управліннями) освіти, вищими навчальними закладами І–ІІ рівнів акредитації  бере участь у формуванні плану-графіка курсової підготовки всіх категорій педагогічних працівників на поточний рік.

2. Забезпечує керівника групи реєстраційною відомістю, вхідними і вихідними анкетами, відомостями з оплати посвідчень.

3. Співпрацює з керівниками курсів щодо комплектації навчальних груп, контролює виконання планового замовлення, заповнює зведену відомість, аналізує її.

4. Реєструє і заповнює відрядні посвідки.

5. Проводить спільно з керівником групи організаційне заняття.

6. Контролює виконання навчального плану, дотримання розкладу занять, робить заміну навчальних занять у випадку відсутності викладачів, передбачених розкладом.

7. Бере участь у засіданні старостату.

8. Здійснює реєстрацію курсових робіт, вносить їх тематику до журналу курсової групи.

9. Веде курсовий журнал.

10. Здійснює контроль за явкою слухачів та відвідуванням ними навчальних занять.

11. Відповідає за підготовку та виписку документів про проходження курсової підготовки, правильність та грамотність їх записів.

12. Складає табель для оплати викладачам курсів.

13. Складає угоди з методистами, викладачами інших вишів, учителями, які систематично залучаються до проведення курсових занять на умовах погодинної оплати.

14. Забезпечує готовність аудиторій до навчального процесу.

15. Здійснює аналіз і складає статистичний звіт про організацію курсів після завершення потоку за кожне півріччя та рік.

16. Готує аналітичні матеріали до підсумкових наказів та листів за підсумками курсової підготовки.

17. За необхідності виконує обов’язки керівника курсів.

 

8.5. Права слухача:

·           користуватися бібліотекою, інформаційними фондами кафедр і центрів, послугами структурних підрозділів інституту;

·           ознайомлюватися з програмами, навчальними та навчально-тематичними планами підвищення кваліфікації;

·           брати участь у формуванні індивідуальної самоосвітньої програми;

·           користуватися консультаціями викладачів за встановленим розкладом або усною домовленістю з викладачем;

·           брати участь у науковій, науково-методичній діяльності інституту, конференціях, семінарах тощо;

·           отримувати інформацію щодо передового педагогічного досвіду, інноваційної діяльності в системі освіти в лабораторії інновацій і ППД;

·           брати участь в обговоренні і вирішені питань удосконалення всіх аспектів навчального процесу.

 

8.6. Обов’язки слухача:

·           дотримуватися чинного законодавства, моральних, етичних норм, правил внутрішнього розпорядку інституту, виконувати всі види навчальної роботи, встановлені планами та програмами;

·           опановувати знання, практичні навички зі спеціальності, підвищувати свій науковий та загальнокультурний рівень;

·           відвідувати заняття відповідно до розкладу;

·           виконувати індивідуальну самоосвітню програму і звітувати про її виконання у формі, передбаченій навчально-тематичним планом;

·           своєчасно інформувати керівника курсової групи у випадку неможливості через поважні причини відвідувати заняття;

·           виконувати інші заходи навчально-тематичного плану (складати заліки, захищати випускну роботу тощо);

·           виконувати встановлені правила внутрішнього розпорядку інституту та поведінки, правила проживання в гуртожитку;

·           виконувати розпорядження старости та керівника курсової групи в межах їх повноважень.

ІХ. Зарахування слухачів на навчання і виписка документів

про підвищення кваліфікації та стажування

9.1. Зарахування слухачів на навчання здійснюється на основі відповідних наказів департаменту освіти і науки області,  регіональних управлінь освітою  та наказів Інституту, а також направлень закладів-замовників на стажування.

9.2. Реєстрація слухачів здійснюється в перший день курсів кураторами груп.

9.3. Списки для підготовки наказу про зарахування слухачів подаються кураторами груп у  кабінет курсової підготовки на третій день курсів.

9.4. Слухачам, які повністю виконали навчально-тематичні (індивідуальні навчальні) плани, у тому числі пройшли вхідне і вихідне діагностування, захистили випускну роботу (груповий проект), брали участь у роботі «круглих столів», видається свідоцтво про курси підвищення кваліфікації (стажування).

За невиконання навчальних планів, а також за грубого порушення правил внутрішнього розпорядку слухачі (стажисти) можуть бути відраховані наказом ректора інституту з видачею відповідної довідки про навчання в інституті.

9.5. Свідоцтво про підвищення кваліфікації має містити такі персональні та інформаційні дані про слухача:

·           прізвище, ім’я, по батькові слухача;

·           повне найменування інституту;

·           строки навчання;

·           назва освітньо-професійної програми підвищення кваліфікації;

·           форма навчання;

·           перелік програмних результатів навчання та обсяги навчального часу в годинах і кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЕСТS);

·           назва теми випускної роботи (групового проекту);

·           реєстраційний номер документа про підвищення кваліфікації визначаються інститутом за формою “ПК 02136376/ААА-ZZ”, ПК – підвищення кваліфікації або С – стажування 02136376 (ідентифікаційний код інституту як юридичної особи), ААА – порядковий номер документа в  книзі реєстрації, ZZ – останні дві цифри року видачі документа;

·           посада, підпис, засвідчений печаткою, прізвище та ініціали керівника або іншої уповноваженої особи інституту.

Свідоцтво про курси підвищення кваліфікації та стажування реєструються у книгах обліку відповідно до форм навчання.

Відповідальність за оформлення, видачу та реєстрацію свідоцтва про курси підвищення кваліфікації та стажування покладається на кабінет організації курсової підготовки інституту.

У разі невиконання слухачем навчально-тематичних планів йому може не видаватися свідоцтво про підвищення кваліфікації та стажування.

У випадку втрати свідоцтва про курси підвищення кваліфікації та стажування на підставі письмової заяви слухача видається повторний документ, у якому в заголовку під словом “свідоцтво” пишеться слово “дублікат”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 1

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом головного управління

освіти і науки

обласної державної адміністрації

від 26. 04. 2012 р. № 333

 

ЗАРЕЄСТРОВАНО

в головному

управлінні юстиції

в Івано-Франківській області

від 07.05.2012 р. № 31/1128

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про авторські творчі майстерні педагогів

при Івано-Франківському обласному інституті

післядипломної педагогічної освіти

 

Роман Зуб’як,ректор ОІППО,

кандидат педагогічних наук;

Галина Слободян,завідувач лабораторії педагогічного досвіду та етнопедагогіки ОІППО

 

І. Загальні положення

 

1.1. Дане Положення визначає організаційно-правові, змістово-діяльнісні та фінансові умови функціонування авторських творчих майстерень педагогів (далі – АТМП).

1.2. Авторська творча майстерня є однією з форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, результатом роботи якої створений інтелектуальний продукт.

1.3. Авторська творча майстерня педагогів організовується при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти на базі інноваційного індивідуального або колективного досвіду педагогічної та управлінської діяльності і потреб у ньому освітян регіону. Її склад затверджується рішенням колегії департаменту освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

1.4. Ініціатором створення АТМП є Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (далі – ІФОІППО) за поданням відділів (управлінь) освіти районних державних адміністрацій (виконкомів міських рад) з урахуванням пропозицій педагогічної громадськості.

1.5. Стратегічне управління діяльністю авторської творчої майстерні здійснює Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.

1.6. Координацію роботи АТМП відповідно до Положення виконує лабораторія педагогічного досвіду та етнопедагогіки інституту.

1.7. Теоретичну, інформаційно-методичну, психологічну, змістово-технологічну підтримку діяльності авторської творчої майстерні педагогів забезпечують кафедри та лабораторії обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, провідні спеціалісти інших вищих навчальних закладів (за згодою).

1.8. У своїй діяльності АТМП керується:

• Національною стратегією розвитку освіти на 2012–2021 роки;

• Законами України “Про загальну середню освіту”, “Про освіту”, “Про вищу освіту”, “Про дошкільну освіту”;

• Положенням про районний (міський) методичний кабінет (центр), затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 08.12.2008 р. № 1119, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2008 р. № 1239/15930;

• Положенням про республіканський (Автономна Республіка Крим), обласні та Київський і Севастопольський міські інститути післядипломної педагогічної освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 17.11.2000 р. № 538) та Статутом, затвердженим головним управлінням освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації (18.06.2008 р.);

• Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки від 06.10.2010 р. № 930, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.12.2010 р. № 1255/18550;

• Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.01.2012 р. № 69 “Про створення авторських творчих майстерень учителів на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти” та цим Положенням.

 

ІІ. Цілі створення авторської творчої майстерні педагогів, мета та завдання її діяльності

2.1. Цілі створення авторської творчої майстерні:

максимальна мобілізація інтелектуальної еліти вчительства на освітні реформи;

створення організаційно-педагогічних умов для вільного вибору різних форм підвищення кваліфікації, освоєння професійного творчого досвіду автора творчої майстерні;

стимулювання праці вчителів-новаторів.

2.2. Мета діяльності АТМП – передача концептуальних підходів і технології реалізації провідної ідеї авторського досвіду слухачам творчої майстерні, створення ними на цій основі інтелектуального педагогічного продукту.

2.3. Основними завданнями АТМП є:

популяризувати авторські моделі актуальних для регіону досвідів роботи;

удосконалювати фахову компетентність та педагогічну майстерність педагогів;

здійснювати теоретичний, інформаційно-методичний, психологічний, змістово-технологічний супровід проблеми, над якою працює авторська творча майстерня;

створити сприятливі умови для пошуку кожним слухачем авторської творчої майстерні власних оригінальних підходів в особистій практиці модернізації освіти.

 

ІІІ. Склад і організаційна структура

3.1. АТМП при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти працює з постійним складом слухачів (10–15 осіб).

3.2. Усі зобов’язання, повноваження і взаємини учасників АТМП реалізуються в лінійно-функціональній структурі: ІФОІППО – керівник АТМП – слухач. Відповідно кожен із них виконує свої функції:

ІФОІППО

прогностичну – враховує перспективи розвитку освітньої галузі в області, спрямовує діяльність АТМП на використання в педагогічній практиці сучасних наукових психолого-педагогічних досягнень та інноваційних технологій;

моделюючу – моделює зміст, форми і методи підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників у рамках діяльності АТМП;

організаційно-координувальну – координує діяльність АТМП;

трансформаційну – здійснює відбір і методичне опрацювання сучасних наукових досягнень з визначеної проблеми та надання рекомендацій щодо їх трансформування в педагогічну практику навчальних закладів;

діагностичну – систематичний моніторинг навчально-методичної діяльності АТМП;

інформаційно-аналітичну – вивчення й узагальнення системи роботи АТМП, результатів діяльності.

Керівник АТМП

навчальну – організовує навчальний процес щодо оволодіння інноваційними освітніми методиками;

моделюючу – моделює зміст, форми і методи діяльності АТМП;

інформаційно-коригувальну – вносить корекцію, оновлює інформацію, яка постійно змінюється в результаті розвитку науки та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій;

трансформаційну – відбирає й опрацьовує сучасні наукові досягнення в галузі освіти, здійснює зіставлення з власними напрацюваннями, надає рекомендації щодо їх трансформування в педагогічну практику навчальних закладів;

діагностичну – вивчає рівень засвоєння запропонованих інноваційних методик;

інформаційно-аналітичну – формує власний педагогічний досвід та його розкриття в навчальному процесі щодо вдосконалення професійного рівня педагогічних кадрів;

діагностичну – аналізує діяльність АТМП, вивчає рівень засвоєння запропонованих інноваційних методик слухачами.

Слухач АТМП

навчальну – оволодіває новими методиками, вчиться продукувати оригінальні, інноваційні ідеї, освоює провідні ідеї авторського досвіду;

моделюючу – моделює кінцевий педагогічний продукт роботи в АТМП;

інформаційно-аналітичну – формує траєкторію власного професійного росту;

адаптаційну – здійснює поєднання власного досвіду з інноваційними методиками роботи АТМП.

 

3.3. Керівником АТМП стає педагогічний працівник, який має інноваційний досвід і творчі напрацювання якого використовуються в освіті.

3.4. Членами АТМП можуть бути вчителі вищої категорії, учителі-методисти, які здійснюють науково-методичну і науково-дослідницьку діяльність, мають власні методичні розробки; володіють інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовують та поширюють у професійному середовищі; застосовують широкий спектр стратегій навчання; уміють продукувати оригінальні, інноваційні ідеї; вносять пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі та розуміють шляхи їх реалізації; виявляють інтерес до визначеної проблеми і мають бажання освоїти провідні ідеї авторського досвіду.

3.5. Групи слухачів АТМП формують науково-методичні служби Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, районні (міські) методичні кабінети (центри).

3.6. Кандидатури керівників і склад АТМП розглядаються нанауково-методичній раді інституту післядипломної педагогічної освіти і затверджуються відповідним рішенням колегії головного управління освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

 

ІV. Основні напрями та зміст роботи

4.1. Діяльність АТМП здійснюється за актуальними для освіти області проблемами:

інформаційно-комунікаційні технології та мультимедійні засоби в системі шкільної освіти;

створення ефективної системи національного виховання, розвитку і соціалізації дітей та молоді;

організація проектно-технологічної діяльності учнів;

реалізація краєзнавчого підходу шкільних предметних курсів;

створення творчого середовища для розвитку особистості школяра;

нетрадиційні засоби підвищення мотивації учнів до навчання;

формування здоров’язберігального середовища, валеологічної культури учасників навчально-виховного процесу;

оновлення цілей і змісту освіти на основі компетентнісного підходу та особистісної орієнтації;

посилення мовної, інформаційної, екологічної, економічної, правової підготовки учнів;

розроблення ефективної системи інклюзивної освіти;

оновлення змісту, форм, методів і засобів навчання, виховання й розвитку дітей дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти (Державний стандарт) та програм розвитку дитини “Я у світі”, “Впевнений старт”;

напрацювання умов для диференціації навчання, забезпечення профільного навчання, індивідуальної освітньої траєкторії розвитку учнів відповідно до їх особистісних потреб, інтересів та здібностей;

створення цілісної системи роботи з обдарованими дітьми та молоддю;

підвищення ефективності навчально-виховного процесу на основі впровадження досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічних інновацій, інформаційно-комунікаційних технологій.

4.2. Проміжним та кінцевим продуктом роботи АТМП можуть стати:

підручник – основне навчальне видання із систематизованим викладом дисципліни, що відповідає затвердженій навчальній програмі;

навчальний посібник – навчальне видання, яке доповнює або частково замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його розділу;

навчально-наочний посібник – навчальне образотворче видання матеріалів, які містять ілюстративно-наочні матеріали, що сприяють вивченню й викладанню дисципліни, засвоєнню їх змісту;

навчально-методичний посібник – навчальне видання з методики викладання навчальної дисципліни, яке, окрім викладу навчального матеріалу, подає методичні вказівки й рекомендації щодо викладання дисципліни або організації самостійної роботи учнів, розвитку й виховання особистості;

хрестоматія – навчальне видання літературно-художніх, історичних, наукових, мистецьких чи інших творів або їх частин, які є об’єктом вивчення певної навчальної дисципліни чи виховання особистості відповідно до затвердженої навчальної програми (різновид – книга для читання);

словник для учнів – довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слова, словосполучення, фрази, терміни, поняття, знаки, імена тощо), доповнених відповідними довідковими даними;

енциклопедія – навчальне видання довідкового характеру, яке містить упорядкований перелік відомостей, сукупність наукових знань з широкого кола питань. Популярність викладу, розрахована на широке коло читачів, має поєднуватися з науковою чіткістю та логікою викладання матеріалу без авторського тлумачення;

довідник– навчальне видання довідкового характеру, яке подає упорядкований предметний матеріал, узагальнені, стислі відомості з певних галузей науки, професій тощо;

практикум – навчальне видання практичних завдань і вправ, що сприяють засвоєнню набутих знань, умінь і навичок, їх систематизації та узагальненню, перевірці якості засвоєння (різновиди – збірник задач і вправ, тестові завдання, збірники текстів диктантів і переказів, інструкції до лабораторних і практичних робіт, робочі зошити, дидактичні матеріали);

методичні рекомендації – навчальне видання для вчителів з методики засвоєння навчальної дисципліни;

педагогічний програмний засіб – програмна продукція, яка використовується в комп’ютеризованих системах освіти як засіб навчання чи виховання учнів (електронний методичний посібник, електронні міні-підручники, навчальні посібники тощо);

навчально-методичний комплекс – навчальне видання на допомогу учневі з викладом основного змісту та завдань лекційних і практичних занять;

навчальні проекти;

кейси (діагностичні, методичні, дидактичні);

дидактична база для навчальних кабінетів;

розробка методичних рекомендацій щодо використання нових методичних технологій;

розробка і проведення відкритих уроків за власними, новаторськими технологіями;

узагальнення досвіду з досліджуваної проблеми.

 

 

V. Організація роботи

5.1. АТМП працює за укладеною керівником авторської творчої майстерні програмою, навчально-тематичним планом, затвердженим ректором інституту і розкладом занять не менше 8 годин на місяць упродовж терміну, необхідного для підготовки продукту (не менше 72 годин).

5.2. Організаційно-методичними формами діяльності можуть бути:

науково-практичні семінари-практикуми, тренінги, творчі звіти;

моделювання навчальних занять і позаурочних заходів, їх презентація;

обговорення та рецензування педагогічних проектів;

лекції;

консультації;

обмін досвідом роботи;

самостійна робота слухачів з опрацюванням рекомендованої літератури;

презентації власних моделей навчально-виховного процесу;

апробація на практиці власних концепцій закладу, групи вчителів чи окремого педагога;

індивідуальні консультації;

відвідування і спільний аналіз уроку колеги, робота якого вивчається;

зустрічі з майстрами педагогічної праці;

відвідування творчої лабораторії педагога;

аналіз педагогічних ситуацій;

зустрічі з психологом;

психологічні тренінги;

ділові й рольові ігри;

круглі столи;

участь у роботі майстер-класів;

засідання методичних об’єднань і творчих груп;

відвідування занять та інших форм роботи з дітьми з метою перевірки ефективності самостійної роботи педагогів (теоретичний рівень, педагогічна майстерність);

колективні перегляди відеоуроків тощо.

 

VІ. Права та обов’язки учасників

6.1. Безпосереднє управління здійснює керівник АТМП.

6.2. Керівник АТМП:

бере участь у доборі слухачів авторської творчої майстерні;

безпосередньо організовує роботу авторської творчої майстерні, несе відповідальність за стан і результати її діяльності;

розробляє програму АТМП, у якій вказує мету, очікувані результати, продукт діяльності та план роботи, подає їх на затвердження науково-методичної ради обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

проводить заняття на базі інституту та закладу, де безпосередньо працює сам або слухачі майстерні, відповідно до періодичності та встановленого графіка;

здійснює моніторинг досягнень педагогічних працівників, слухачів школи;

веде облік занять у відповідному журналі, укладає табель нарахування оплати праці;

звітує про результати роботи АТМП на засіданні науково-методичної ради обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

має право на відвідування навчальних і виховних занять слухачів АТМП з метою оцінки результативності впровадження проблеми, її корекції, надання індивідуальної консультативної допомоги.

6.3. Керівникам АТМП видається посвідчення (сертифікат), що підтверджує його статус.

6.4. Результати роботи керівника АТМП враховуються при його черговій атестації.

6.5. Участь слухачів у діяльності АТМП зараховується як форма підвищення кваліфікації з видачею відповідного свідоцтва.

6.6. Органи управління освітою, працівники Р(М)МК (центрів) сприяють залученню педагогів до навчання в авторській творчій майстерні.

 

VІ. Координація та контроль за діяльністю

7.1. Координацію роботи АТМП виконує лабораторія педагогічного досвіду та етнопедагогіки інституту:

складає графік роботи АТМП при ОІППО на рік та контролює його виконання;

спільно з керівником АТМП планує проведення звітів про діяльність АТМП на науково-методичну раду ОІППО;

консультує керівників та слухачів щодо діяльності АТМП;

узагальнює й поширює ефективні форми та методи діяльності АТМП;

веде облік підготовлених інноваційних педагогічних продуктів за результатами діяльності АТМП та планує їх розгляд на науково-методичній раді ОІППО;

аналізує відповідність до вимог представлені на науково-методичну раду ОІППО інноваційні педагогічні продукти діяльності АТМП, стежить за відсутністю плагіатства;

здійснює рекламну діяльність, пов’язану з діяльністю АТМП.

7.2. Експертизу діяльності АТМП здійснює науково-методична рада ОІППО.

7.3. Контроль за організацією роботи АТМП здійснює проректор з науково-методичної роботи Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

7.4. Форми контролю за діяльністю педагогічних працівників АТМП:

звіти на науково-методичній раді ОІППО;

аналіз виконання навчального плану;

облік та розгляд на науково-методиній раді ОІППО створеного інноваційного продукту;

співбесіди, звіти із самоосвіти слухачів АТПМ;

аналіз науково-методичного супроводу діяльності слухачів АТМП.

7.5. Діяльність АТМП може бути припинена у випадках:

невиконання змістових та організаційних форм діяльності;

неефективного або нераціонального використання освітніх ресурсів;

низької якості роботи;

за інших обґрунтованих причин.

 

VІI. Фінансування діяльності

8.1. Фінансування видатків АТМП відбувається за рахунок бюджету та позабюджетних надходжень ІФОІППО.

8.2. Оплаті підлягають колективні форми занять, проведені керівником АТМП відповідно до навчально-тематичного плану, обліку в журналі та табелі щодо нарахування оплати праці.

8.3. Відділ (управління) освіти, дирекція навчального закладу, у якій працює автор АТМП, обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, на базі якого організовані АТМП, створюють необхідні навчально-методичні та матеріально-технічні умови щодо її діяльності.

Додаток 2

 

Зразок заяви

 

Ректору (проректору) Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

п.__________________________

Гуменюка Богдана Васильовича,

вчителя математики

Обертинської загальноосвітньої школи І–ІІІ ст.

Тлумацької районної ради

 

 

 

Заява

У зв'язку з _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

на підставі Положення (п. ) прошу дозволити пройти курси підвищення кваліфікації за очно-заочною формою навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дата                                                                                                                     Підпис

 

Додаток 3

 

ЗРАЗОК

 

 

ПОГОДЖЕНО                                                                       ЗАТВЕРДЖУЮ

Керівник курсів_________________                                 Ректор(проректор) ________________

                                                                                 

План

індивідуальної  роботи слухача курсів вихователів дошкільних закладів

Бойчук Василини Петрівни

(дитячий садочок “Світлячок” м. Івано-Франківська)

________ травня Івано-Франківськ ІППО

 

Заняття в курсовій групі

 

№ з/п	Розділ навчально-тематичного плану курсів, № теми заняття	В	Л	С	П	Викладачі	Виконання
I	Соціально-гуманітарний модуль. Тема 1, 2
II	Загально-професійний модуль
1	Тема 1.Інноватика
2	Тема 2.Психологія
3	Тема 3. Інформаційні та телекомунікаційні технології
ІІІ	Фахово-функціональний модуль
	Тема 1.Сучасна методика викладання
	Тема 2, 3
	б) спецкурс за фахом. Тема 1, 5, 7
	в) педпрактика і моделювання
	г) конференція з обміну досвідом
IV	Контрольно-аналітичний  модуль Комплексний залік  Захист проекту
	Усього:	36

 

Додаток 4

ЗРАЗОК

 

Самостійна робота

 

№ з/п	Тема. Зміст роботи	К-сть годин	Форми опрацювання	Виконання
І	Соціально-гуманітарний модуль
	Теми:
II	Загально-професійний модуль
	Теми:
ІІІ	Фахово-функціональний модуль
	Теми:
IV	Контрольно-аналітичний  модуль
	Теми:
	Усього	36
	Разом:	72

 

 

 

 

Слухач курсів                                                                             Бойчук В. П. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

Орієнтовна структурно-функціональна модель

 

Навчальний проект

на курсах підвищення кваліфікації при ІФОІППО

 

Орієнтовна структурно-функціональна модель

 

Етапи	Зміст діяльності координаторів (науковий консультант – НК, керівник групи – КГ)	Зміст діяльності слухачів
Підготовчий	НК – теоретичні відомості про проект (презентація, опорний конспект, демонстрація дослідів або варіантів виконаних проектів, інтерактивна вправа (наприклад, «Ажурна пилка»), технологія «Перевернуте навчання»). Ключові слова: проект, навчальний проект, метод, проблема Мета: довести необхідність і актуальність проекту на основі статистичного, маркетингового, економічного аналізу, SWOT-аналізу, нормативних документів тощо	· визначення слухачами поняття «проект» на основі запропонованих трактувань та власного бачення (наприклад, метод «Мозаїка»); · визначення особистісного бачення поняття «навчальний проект» (наприклад, метод «Асоціативна квітка»)
	КГ – формулювання проблеми, взятої з реального життя, обґрунтування її актуальності, постановка Ключового питання (мають відповідати навчальним потребам та життєвим запитам цільової групи)	· або самостійний пошук проблеми слухачами
	Вибір теми проекту (наприклад, критеріями У. Кілпатрика)	· кожний слухач пропонує тему із шкільної програми або яка відповідає соціальним запитам і могла стати темою проекту; · методом «мозкового штурму» вся група колективно обирає тему, а мікрогрупи – підтему
	Об’єднання в мікро групи ( не більше 5 проектів)
Планово- прогностичний	НК, КГ – мотивують слухачів, стимулюють їхні ідеї, спрямовують пошук, коректують мету та завдання (мають бути конкретними, вимірюваними, досяжними, реалістичними та визначеними у часі – SMART) відповідно до проблеми	· визначення мети і завдань (особистісно зорієнтованих, компетентнісно спрямованих); · обговорення можливих методів вирішення проблеми кожною мікрогрупою, прогнозування очікуваних результатів; · вироблення алгоритму роботи групи (на основі технологічного паспорта проекту)  , пошук джерел інформації, способів збору й аналізу інформації, способу представлення форм і критеріїв оцінки результатів, розподіл обов’язків (ролей) між членами групи, продумування можливих форм презентації результатів
Практичний	НК – спостерігає, мотивує, консультує, допомагає в аналізі і синтезі, опосередковано керує діяльністю мікрогруп	· обговорення виконання завдань; · обговорення альтернатив, вибір оптимального варіанту виконання проекту; · систематизація й аналіз матеріалу; · проміжне обговорення отриманих даних; · оформлення кінцевого продукту; · пошук шляхів (джерел) фінансування; · підготовка до захисту
Підсумковий (захист проекту та опонування)	НК, КГ: · підбивають підсумки, узагальнюють отриманий результат (теоретична, практична і пізнавальна значущість); · оцінюють толерантність, уміння спілкуватися, обґрунтовувати власну думку; · акцентують увагу на вмінні працювати на загальний результат	· здійснення колективної оцінки проекту; · поперемінне опонування; · самоаналіз, самооцінка, експертна оцінка( за поданою таблицею в технологічному паспорті )

 

Додаток 6

Технологічний паспорт навчального проекту

 

1. Проблема  та її актуальність.

2. Тема.

3. Автори-розробники.

4. Цільова група.

5. Мета.

6. Завдання.

6. Передбачувані (очікувані) результати.

7. Кінцевий результат.

8. Характеристика проекту за такими класифікаційними параметрами:

-            спосіб (характеристика) діяльності;

-            зміст;

-            склад учасників;

-            тривалість;

-            характер партнерської взаємодії;

-            реалізація міжпредметних зв’язків.

9. Механізм реалізації проекту (план дій).

№ з/п	Назва заходу	Термін виконання	Виконавці	Ресурси
				матеріальні	людські

 

10. Аналіз силового поля (за 10-ти бальною шкалою)

Підтримка	Бал	Опір	Бал
Адміністрація		Адміністрація
Практичний психолог		Практичний психолог
Учителі початкових класів		Учителі початкових класів
Педагог-організатор		Педагог-організатор
Учні		Окремі учні
Батьки		Окремі батьки

 

ВИСНОВОК: цей проект має певну підтримку, яка є більшою за опір, тому вважаємо його життєздатним у подальшому впровадженні.

11. Оцінювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 7

 

Аспекти оцінювання	Шкала оцінювання	Самооцінка	Експертна оцінка	Взаємооцінка	Загальна оцінка
І. Оцінка змісту проекту
1.1. Актуальність, обґрунтованість проблеми, відповідність завданням сучасної педагогіки	0,5
1.2. Відповідність мети, завдань, плану, результатів обраній темі	0,5
1.3. Реальність та практична чи теоретична цінність	0,5
1.4. Новизна, оригінальність	0,5
1.5. Обсяг та повнота розробки	0,5
ІІ. Діяльність з реалізації проекту
2.1. Самостійність, ініціативність	0,5
2.2. Творчість, уміння здійснювати ситуативну корекцію	0,5
2.3. Дотримання плану чи програми діяльності	0,5
2.4. Розподіл обов’язків та їх виконання	0,5
2.5. Командність, взаємостосунки в групі	0,5
ІІІ. Захист проекту
3.1. Якість доповіді (композиція, логіка, послідовність, аргументованість, чіткість, оригінальність)	0,5
3.2. Педагогічна техніка (культура мовлення, почуття часу, утримання уваги аудиторії, артистизм тощо)	0,5
3.3. Ерудованість (обсяг та глибина знань з теми, відповіді на питання, загальна культура)	0,5
3.4. Методика використання наочних та технічних засобів	0,5
3.5. Уміння оцінити власну діяльність та її результати	0,5
ІV. Оцінка результатів проекту
4.1. Реальність та можливості застосування (витратність, прибутковість з позицій педагогічного менеджменту)	0,5
4.2. Універсальність (можливість його реалізації за різних умов, з різними категоріями)	0,5
4.3. Завершеність, готовність до подальшого застосування	0,5
4.4. Обсяг, повнота розробки	0,5
4.5. Якість оформлення результатів	0,5
Усього	10 балів

Додаток 8

ЗРАЗОК

 

РЕЦЕНЗІЯ

на проект слухачів курсів керівників ЗНЗ

 

Тема: Організація роботи з молодими учителями

 

       Представлений проект є актуальним з огляду на окреслену проблему «Створення нової української школи».

       Авторами проекту визначена мета – забезпечення розвитку творчих здібностей педагога для роботи в новій українській школі.

Для реалізації поставленої мети учасниками проекту сформульовані відповідні завдання: допомогти молодому вчителю в розв’язанні конкретних проблем щодо методики викладання предмету; ознайомлення з сучасними методиками й технологіями навчання, особливостями роботи з шкільною документацією; задовільнити потреби молодих освітян у неперервній освіті і надання допомоги у подоланні різних труднощів; сприяти формуванню індивідуального стилю творчої діяльності вчителя; допомогти молодому вчителю впроваджувати сучасні підходи і передові педагогічні технології у навчально-виховний процес.

Варто відмітити коректність визначення авторами проекту можливих ризиків та перешкод у ході реалізації проекту.

Заплановані заходи дозволили максимально ефективно використати час та забезпечити досягнення поставленої мети.

Представлені очікувані результати цілком відповідають поставленій меті та завданням: напрацювати матеріал, який допоміг би зреалізувати та адаптувати молодого учителя в новій українській школі.

Позитивної оцінки заслуговує створений кінцевий продукт – «Пам’ятка-посібник для молодого вчителя», яку можна ефективно використати в роботі з цільовою групою. Технічне оформлення проекту відповідає встановленим вимогам до такого виду робіт.

Висновки, пропозиції: даний проект упровадити в практику роботи

 

Любов Кобльовська	10	Марія Шишко	10
Наталія Королевич	10	Олег Ганущак	10
Омелян Ковальчук	10	Параска Баскевич	10
Галина Ткачук	10	Марія Загарук	10

 

Рецензент:                                                         Прізвище  та ініціали   

 

7 лютого 2017 року

 

 

Додаток 9

Анкета

виявлення освітніх потреб слухачів

__________________________________________________________________

категорія слухачів

__________________________________________________________________

прізвище, ім’я, по батькові

__________________________________________________________________

навчальний заклад

__________________________________________________________________

район (місто)

__________________________________________________________________

спеціальність, кваліфікаційна категорія

 

Над якою темою (проблемою) Ви працюєте? ____________________________

 

__________________________________________________________________

Вкажіть тему з якою Ви можете виступити на конференції з обміну досвідом

__________________________________________________________________

 

__________________________________________________________________

 

__________________________________________________________________

 

1. Позначте (v) з яких напрямів педагогічної чи управлінської діяльності Ви хотіли б отримати більш поглиблені знання у процесі курсового навчання

Методика навчання		Прийняття управлінських рішень
Освітні технології		Фінансово-господарська діяльність
Проблеми виховання		Організація науково-методичної діяльності
Зміст предмета		Моніторинг якості навчання, виховання тощо
Практична психологія		Контрольно-аналітична діяльність
Інформаційні технології		Законодавство в галузі освіти
Педагогіка		Інші
Планування

 

2. З якого питання Ви хотіли б отримати індивідуальне консультування?

__________________________________________________________________

 

__________________________________________________________________

Кількісні (за А. Гошком) та якісні (за В.Олійником) показники кваліметричних вимірів	Повністю задоволений	Задоволений більше ніж незадоволений	Середнє між  задоволеним і незадоволеним	Незадоволений більше ніж задоволений	Повністю незадоволений
	1,0	0,8	0,5	0,3	0,0
Визначте ступінь очікувань щодо
·    організації навчального процесу;
·    актуальності запропонованого матеріалу;
·    якості викладання