Відбулося засідання Школи перспективного педагогічного досвіду

Майстер-клас учителя зарубіжної літератури УГ № 1 Світлани Турчин

Фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення. Освіта орієнтована на майбутнє, яке не може бути наперед визначеним.

Д. Дьюї

У сучасному середовищі рівень освіти, її вплив на особистісній розвиток дитини значною мірою залежить від результативності запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях як діяльнісного підходу до навчання.

Урок зарубіжної літератури – це художньо-естетичний витвір, що має не лише дати знання, а й викликати в учнів художнє переживання, дати імпульс внутрішній роботі учнів, підготувати їх до діалогу з письменником.     Відповідно до плану роботи Департаменту освіти та науки 30 жовтня 2017 року відбулося засідання Школи перспективного педагогічного досвіду вчителів зарубіжної літератури. Учитель зарубіжної літератури УГ № 1 Світлани Турчин провела майстер-клас на тему «Розвиток критичного мислення та креативності на уроках зарубіжної літератури: інноваційні стратегії навчальної діяльності.    Методист ІМЦ Наталія Рущак зазначила, що сучасному суспільству потрібна інформована та компетентна особистість, здатна вимогливо оцінювати свої думки, ретельно перевіряти рішення, виявляти самокритичне ставлення до своїх дій. Основне завдання вбачаємо в тому, щоб навчити вихованців творчо і критично мислити, полюбити сам процес зародження нової думки.Цьому сприяє технологія розвитку критичного мислення – педагогічна система, спрямована на формування у школярів аналітичного мислення.

Під час проведення майстер-класу Світлана Турчин продемонструвала присутнім учителям зарубіжної літератури міста високий науково-методичний рівень та потужний творчий потенціал. Педагог зазначила, що для прийняття ефективних і правильних за своєю суттю рішень процес творчого мислення повинен бути доповнений критичним осмисленням, а критичне осмислення – умінням знаходити в явищі нові ідеї, цінності, думки. Тому неможливо відокремити критичне мислення від творчого. Саме критичне мислення формує креативне мислення, сприяє творчому пошуку, формує творчу особистість.

Критичне мислення – один із модних трендів в освіті, оскільки його розвиток є одним із наскрізних завдань навчально-виховного процесу та ключовим питанням  Концепції Нової української школи. На думку пані Світлани, важливо пам’ятати, що настрій на розумову працю неможливо здійснити без емоційної домінанти, тому завжди варто приділяти увагу початку уроку.У процесі роботи потрібно звертати особливу увагу на психологічну комфортність, індивідуальний підхід до учнів, на уроці намагатися створювати психологічний мікроклімат, який сприяє взаєморозумінню з учнями, співпраці, стимулює розвиток духовного потенціалу особистості. Емоційне навантаження створюється за допомогою структурного елемента, який названий «ефектом несподіваного».                                                                                                                      Доцільним було проведення фрагментів уроку зарубіжної літератури, у якому вчителі-словесники брали активну участь. Заслуговують на увагу проведені форми: «Цитатні плани-дороговкази та літературні задачі у 5-му класі», «Веселка пригод і схема-система художніх образів твору у 6-му класі», «Портретна галерея письменників і галерея картин у 8-му класі». Такі види діяльності спрямовані на підвищення читацьких інтересів і сприйняття художнього твору, розуміння прочитаного, розвиток уваги та творчої уяви, образного мислення, проведення компаративного аналізу. Дослідницько-пошукова робота на уроках зарубіжної літератури спонукає учнів до роздумів, розвиває логічне мислення, формує уявлення про літературу як вид мистецтва. Основним результатом навчання має стати вміння учнів думати критично.                

Зазначена вище методика роботи на уроках літератури має великий потенціал, реалізація якого створює оптимальні умови для формування ключових компетентностей учнів, здатних ефективно адаптуватися та функціонувати у складних сучасних умовах.