Курсант Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного солдат Юрій Горбатюк вже орденоносець. Орден «За мужність» III ступеня знайшов колишнього військовослужбовця 95-ї окремої аеромобільної бригади в стінах видового навчального закладу.

Після закінчення 9-го класу Житомирської середньої школи він вступив у Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені героїв Крут, після закінчення якого подав документи в Академію сухопутних військ на факультет бойового застосування військ. Проте перша спроба вступити до престижного навчального закладу виявилась невдалою. Втім полишати свою мрію і бажання стати офіцером він і не думав.

— Коли виповнилося 18 років, вирішив для початку піти на військову службу за контрактом. 14 жовтня у День українського козацтва підписав контракт і став військовослужбовцем славетної 95-ї окремої аеромобільної бригади, — розповідає Юрій.

На початку березня його частину підняли за тривогою і віддали наказ передислокуватися на полігон «Широкий лан». Потім була Херсонська область, зокрема Чонгар, Арабатська стрілка та інші українські місця, що опинилися на карті збройного протистояння.

— Справжні бойові дії розпочалися в квітні під Ізюмом. Тоді в складі штурмової групи я брав участь в захопленні блокпосту терористів. Бій тривав близько години, нам вдалося захопити вороже «гніздо». Це була наша перша перемога, — пригадує співрозмовник.

Пізніше тримали оборону на горі Карачун, звільняли Слов’янськ та проводили інші бойові операції.

— Під час зачистки у селі Крива Лука наша група потрапила в засідку. Сепаратисти обстріляли колону бронетехніки, на якій ми просувалися у визначений район. Декілька моїх співслужбовців загинули, п’ятеро були поранені, зокрема і я, — пригадує солдат Юрій Горбатюк.

Юрій отримав осколкове поранення в ліву ногу. Та, незважаючи на сильний біль, він продовжував вести бій і прикривати вогнем своїх товаришів. Його, як і інших поранених, було евакуйовано з поля бою транспортним Мі-8. У Харківському військово-медичному клінічному центрі йому зробили операцію і відправили на подальшу реабілітацію до львівського військового шпиталю. Про бойові будні на тривалий час довелось забути. Втім мрія стати офіцером за таких обставин набула ще більшого сенсу. І він на милицях прийшов вступати до Академії сухопутних військ. Цього разу він таки «підкорив» військовий навчальний заклад і став курсантом.

— Сьогодні курсант Юрій Горбатюк ділиться бойовим досвідом зі своїми товаришами і старається якнайкраще опанувати фах загальновійськового командира, є прикладом для інших колег, — поділився начальник факультету бойового застосування військ полковник Артур Луньков.

Ще й досі в нозі курсанта-орденоносця спиця, яка допомагає ходити і зростити кістку.

— Влітку її мають витягнути. Тоді, сподіваюсь, зможу на повну потужність займатися фізичною підготовкою і спортом. А поки сумлінно готуюсь до першої сесії, — розповів курсант.

У вільний час він часто здзвонюється зі своїми бойовими побратимами з 95-ї окремої аеромобільної бригади. І шкодує, що не може допомогти їм там, на передовій. І сподівається, що обов’язково побачить усіх, з ким служив, бажаючи товаришам здоровими і неушкодженими повернутися додому, в обійми рідних і близьких.