«Слово – як камінь: коли метне його рука,

то вже потім назад не повернеш…»

Сервантес

 

  На базі Івано-Франківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №11 з поглибленим вивченням англійської мови 31.01.2018 р. відбулася педагогічна майстерня соціальних педагогів на тему: «Соціально-педагогічні причини лихослів’я та особливості його прояву в учнівському середовищі».

 Зміни в сучасному суспільстві сприяють поширенню лихослів’я в нашому мовленні. Подвійні стандарти, ускладнення життя, зростання напруженості в суспільстві призводять до зростання агресивності людей, яка, зокрема, проявляється на вербальному рівні шляхом використання в мові лайливих слів і нецензурної лексики.

  Брутальний стиль спілкування стає нормою, модою для різних верств населення. Використовують нецензурну лексику на вулиці, під час роботи, в установах, на ринках, у місцях відпочинку, у себе вдома, в присутності всіх вікових категорій людей. Лихослів'я легко переймається і прищеплюється і вже не усвідомлюється як девіація.

   Явище лихослів’я людству знайоме здавна, однак ніколи не носило такого масового характеру, як останнім часом. Нецензурні слова чуємо з радіо та телебачення, читаємо зі сторінок сучасних книг, журналів, газет. З'явилася навіть якась проста форма лихослів'я, коли матюки замінюються іншими словами, але перебувають у фразі на звичних місцях.

   Проблема підвищення культури спілкування підростаючого покоління завжди була актуальною, особливо в підлітковому віці. Адже підлітковий вік є перехідною ланкою від дитинства до дорослості, від незрілості до зрілості. Саме у цей період життя людини закладаються основи особистості, норми моралі, її здатність до адекватної оцінки суспільних процесів, уміння застосовувати набутий досвід для розгортання своєї життєдіяльності. Тобто те, що буде закладено у процесі формування особистості підлітка, буде супроводжувати людину протягом життя і буде важко корегуватися.

  Звертаючи особливу увагу на таку проблему суспільства, була проведена педагогічна майстерня, на якій розглядалося питання проблеми лихослів’я та методів боротьби із ним в суспільстві, а особливо в шкільному середовищі.

  Змістовними та обґрунтованими були виступи спікерів, а саме представника духовенства та українського письменника, поета, журналіста,  літературознавця, громадського діяча Любомира Стринаглюка, який розкрив суть, значимість та походження лихослів’я, богословський редактор журналу «Слово» з власного досвіду розповів про ефективні методи боротьби із ним. Представники правоохоронних органів надали змістовну інформацію про адміністративну та кримінальну відповідальність за вживання нецензурної лексики та скоєння правопорушення.

   Теоретичні аспекти прояву, форми виникнення лихослів’я та вплив факторів на поширення ненормативної лексики серед підлітків, а також наочні приклади впливу нецензурної лексики на організм людини в процесі тренінгу розкрили соціальні педагоги Христина Михайлина (СШ №11) та Юліана Волочій (ЗШ №28). Запропоновані вправи та рекомендації, з досвіду роботи, дали змогу зрозуміти той факт, що вживання лайливих слів не завжди усвідомлюється, не запам’ятовується, проходить повз увагу, але справляє значний вплив на особистість.

   Одним з методів боротьби з негативними емоціями та стресовими ситуаціями є залучення школярів до майстер-класів у стилі «хенд мейд», що створює емоційно-почуттєвий та психологічний вплив на дитину та є одним із ефективних психолого-педагогічних засобів формування ціннісних орієнтацій підлітків.

Підсумовуючи, методист ЦППСР Ольга Сухоребська наголосила, що «Не можна виправити все суспільство, але зупинити лихослів'я всередині родини, групи можна. І починати треба із себе, беручи при­клад з людей, які не лаються. Навіть у найгіршому середовищі є люди, до яких бруд начебто не пристає».