Віднині на фасадах загальноосвітніх шкіл Кіровограда, де навчались загиблі в боях на Сході України воїни-АТОвці, будуть розміщені меморіальні дошки для увічнення пам’яті про їхній подвиг та віддані життя за незалежність Вітчизни.

21 січня, в урочистій обстановці за участі рідних та близьких Героїв, їхніх військових побратимів, педагогів, школярів відбулось відкриття пам’ятних дощок у чотирьох кіровоградських школах.

Таким чином пам’ять загиблих захисників Батьківщини вшанували в ЗОШ №24. Цей навчальний заклад свого часу закінчили Ігор Горовенко та Федір Романов.

Воїна-спецпризначенця Ігоря Горовенка кіровоградці провели в останню путь 21 серпня минулого року. 28-річний водій-електрик радіостанції центру управління зв’язком загону спеціального радіозв’язку поліг смертю хоробрих поблизу селища Старобешево Донецької області. А 15 вересня Кіровоград попрощався з Федором Романовим – військовим фельдшером госпітального відділення медичної роти. У мирному житті Федір працював медиком швидкої допомоги. Загинув 30-річний герой 29 серпня внаслідок отримання осколкового поранення під Іловайськом Донецької області.

Багато хороших та добрих слів було сказано і на урочистостях в ЗОШ №30, де відкривали меморіальну дошку розвіднику-снайперу загону спецпризначення Дмитру Придатку. Вшанували пам’ять загиблого воїна Олега Пашутіна в ЗОШ №23. В школі №35 віддали шану військовому 3-го полку спецпризначення Олександру Кондакову.

Справжня війна і сьогодні продовжує збирати свій кривавий врожай на Сході України, сказав під час урочистстей секретар міської ради Іван Марковський. – За право жити у єдиній незалежній державі наш народ платить надзвичайно високу ціну – життя українських воїнів, кращих синів свого народу. Меморіальні таблички – це перший крок до увіковічнення пам’яті загиблих в антитерористичній операції кіровоградців. А по весні буде здійснений благоустрій на Аллеї Слави Рівнянського кладовища, де знайшли свій вічний спочинок воїни – герої.

- Сьогодні ж у центрі уваги міської влади родини бійців, - відзначив секретар міської ради. – Ми маємо максимально допомогти дітям, дружинам, батькам загиблих, розділити їхнє горе, щоб родини відчули справжню турботу про себе.