Організація літнього відпочинку дітей є складовою частиною безперервного та послідовного процесу виховання. Дитячі заклади оздоровлення і відпочинку створюють умови для педагогічно обґрунтованого, змістовного та цікавого дозвілля дітей, дають можливість їм творчо розвиватися, духовно та інтелектуально збагачуватися, розширювати світогляд.

Відповідно до пункту 2 статті 14 Закону України “Про оздоровлення та відпочинок дітей” табір з денним перебуванням відноситься до закладів відпочинку та тимчасово утворюється у закладі освіти, закладі культури, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту. У своїй роботі працівники табору керуються Конституцією України, Законами України: “Про оздоровлення та відпочинок дітей”, “Про охорону дитинства”, “Про позашкільну освіту”, “Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення”, “Про пожежну безпеку”, Типовим положенням про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку, іншими нормативно-правовими актами.

Мета виховної роботи табору, а саме: сприяння фізичному, творчому, духовному та інтелектуальному розвиткові дітей, – реалізується через такі завдання, як:

−  долучення дітей до соціального досвіду, створення у таборі відносин співпраці та співтворчості;

− розвиток творчого потенціалу дитини, залучення її до колективної та індивідуальної діяльності;

− методична і практична допомога вихователям та керівникам гуртків щодо організації та проведення заходів.

 

Складовими життєдіяльності табору з денним перебуванням традиційно є: оформлення приміщень, планування виховної роботи, робота гуртків, охорона життя і здоров’я дітей тощо.

Художнє оформлення приміщень табору створює атмосферу відпочинку та творчості, тому дуже важливо приділити цьому питанню значну увагу.

На загальному стенді надається інформація щодо назви табору та загонів, режиму дня, керівництва та працівників табору, плану роботи на всю зміну та щоденного плану, меню, розкладу роботи гуртків та бібліотеки, вітання зі святами, днями народження, перемогами у конкурсах та змаганнях.

Окремо оформлюються стенди:

−“Державна символіка України”;

−“Техніка безпеки життєдіяльності” (правила поведінки у таборі, правила дорожнього руху, правила пожежної безпеки);

−“Здоровий спосіб життя” (поради лікаря, адреси та телефони консультаційних пунктів, наочна агітаційна продукція).

Також можна оформити куточок творчих робіт вихованців табору та відвести місце для афоризмів, прислів’їв, приказок з питань духовного, інтелектуального, фізичного розвитку особистості. До процесу збору та оформлення висловів можна залучити групу дітей або доручити це загонам у порядку черги.

Оформлення приміщень загонів – справа колективна, в якій має знайтись місце кожній дитині, в якій кожен зможе реалізувати свої вміння та здібності.

Куточок загону – це його візитна картка, де відображено життя та діяльність дітей впродовж відпочинку у таборі. Складовими оформлення куточку загону можуть бути: назва, девіз, емблема, пісня. Куточок може включати такі рубрики:

·        план роботи на зміну (яскраво, нестандартно оформлений, з малюнками);

·        путівка дня;

·        список, обов’язки та доручення дітей загону;

·        вітання;

·        корисні поради;

·        сторінка творчості;

·        екран настрою.

Можливе оформлення альбому, презентації фото звіту або відеоролика загону, де буде відображатися кожен день зміни, участь у заходах, конкурсах, змаганнях.

Значна увага керівника та працівників табору приділяється обладнанню кімнати для ігор, перегляду відеофільмів, телепередач, прослуховування музики. В кімнаті має бути килим, столи (краще розташувати їх по колу або квадратом). Безперечно, тут має знаходитися відео- та аудіотека, ігротека (настільні ігри, шахи, дитяче доміно), набори олівців, фломастерів, фарб, кольорового паперу. Саме в цій кімнаті можна проводити дискусії, обговорення книг, фільмів, телепередач, командні та індивідуальні інтелектуальні змагання. Для організації змістовного дозвілля можна використовувати комп’ютерні класи, де діти в ігровій формі отримають знання з комп’ютерної грамотності.

Організація виховної діяльності табору може бути побудована на основі сюжетно-рольової гри (напр. “Морська флотилія”, “Космічна подорож”, “Країна казок” тощо), сюжетної лінії відомої та цікавої для більшості дітей книги, сюжетних днів (День знайомств, День ігор, День рекордів, День зірок, День художників, День туризму та ін.). На початку табірної зміни можна змотивувати дітей на активну участь у всіх заходах (за перемогу діти та загін отримують певні знаки заохочення: зірочки, сонечка, квіточки, − більша кількість яких буде гарантувати відповідне нагородження на лінійці закриття зміни).

 

Табір з денним перебуванням, крім створення умов для відпочинку дітей, має значний потенціал для виховання особистості через залучення до пізнавальної, трудової, ігрової, художньо-естетичної, фізкультурно-спортивної, екологічної діяльності, які доцільно чергувати для оптимального розподілу навантаження протягом дня та всієї табірної зміни.

План роботи табору має включати заходи за такими напрямами:

·        патріотичне та громадянське виховання;

·        морально-етичне виховання;

·        художньо-естетичне виховання;

·        екологічне виховання;

·        трудове виховання;

·        фізичне виховання.

 

Основні напрями національного виховання в оздоровчих таборах:

·        пошук, розробка і впровадження у виховну діяльність нових форм виховної роботи, що сприяють національному відродженню України;

·        використання традицій національного виховання, історії, літературно-творчої спадщини, народної творчості українського народу в діяльності табору;

·        наповнення народознавчим змістом традиційних форм роботи табору;

·        використання у змісті діяльності об’єднань за інтересами (гуртки, клуби, секції, студії, фольклорні ансамблі тощо), засад народної педагогіки і народних промислів (плетіння, інструкція по дереву, вишивка, розпис та ін.)

·        педагогічно доцільне поєднання у виховній роботі табору традиційних і нетрадиційних форм роботи;

·        урахування етнографічних особливостей різних районів області.

 

Важливо використати державні та народні свята, що припадають на літній період:

·        святкування Дня Конституції (червень);

·        Дня проголошення Декларації про державний суверенітет України;

·        День молоді (червень);

·        Івана Купала (липень);

·        Спаса (серпень)

·        Дня Незалежності України (серпень).

 

До цих свят робота може бути організована за віковими групами. Наприклад, до Дня незалежності України у таборі для дітей молодшого шкільного віку можуть проводитись такі форми роботи:

·        конкурс малюнків “Мій рідний край”;

·        фестиваль українських народних казок “Завітай у казку”;

·        екскурсії видатними місцями Прикарпаття, краєзнавчі подорожі “Рідними стежками наших героїв”;

·        туристичні маршрути “Люби і знай свій рідний край”;

·        конкурс на кращий віночок українських народних пісень “Пісня моя солов’їна”.

Для дітей підліткового віку радимо організовувати наступне:

·        бесіди про державну символіку та гімн України;

·        літературно-музичний вечір “Рідна мова – пісня солов’їна”;

·        інтелектуальний марафон “Історичні місця України”;

·        брейн-ринг “Я знаю свій край”;

·        спортивний турнір “Козацькі забави”;

·        вікторина “Чи знаєш ти Карпатський край?”;

·        флешмоб “Пісня – душа народу”.

Підготовка і проведення таких заходів вимагає кмітливості, винахідливості, творчості їх учасників і сприяє засвоєнню дітьми духовної спадщини свого народу, що традиційно використовується у школах.

Пропонуємо до вашої уваги перелік екскурсій визначними культурними місцями Прикарпаття:

·        до музею Кобринської (м. Болехів);

·        до музею-садиби Степана Бандери (с. Угринів);

·        до музею Олекси Довбуша (м. Івано-Франківськ);

·        до музею Михайла Фіголя (м. Івано-Франківськ);

·        до Коломийського музею писанки та музею народного мистецтва;

·        до приватного музею Корпанюків (с. Косів)

Прощі до: Скиту Манявського; Погонської Святині; Гошівської Святині; Марійської Святині; Крилоської Святині.

 

Складовою життєдіяльності дітей в таборі є організація роботи гуртків. Графік роботи гуртків складається так, щоб чергувались різні види діяльності (спорт, художня праця, музика, хореографія, театралізація). Робота гуртків у таборі будується з урахуванням короткочасності перебування дітей в таборі, невеликої кількості занять (8-10 за зміну). Кожна дитина має обов’язково побачити результати своєї творчості, в зв’язку з цим робота спрямовується на виконання конкретної справи: навчитися плести з бісеру квітку, вишивати українські візерунки, створювати малюнки за допомогою комп’ютерної програми тощо. Для роботи керівники гуртків мають обирати кращі твори літературного, музичного, художнього мистецтва. Кожна річ, що виготовлена дитиною, має відповідати виховним цілям, має бути корисною та красивою, тому слід пред’являти високі вимоги до пропонованих дітям поробок, творчих завдань, театральних постанов.

 

Охорона життя та здоров’я дітей під час відпочинку – це одне з найважливіших питань у роботі табору з денним перебуванням. Перед початком зміни працівники табору мають ознайомитися та підписатися під відповідними наказами, отримати посадові обов'язки, інструкції з техніки безпеки, пройти відповідні інструктажі.

В перший день роботи табору з вихованцями проводиться вступний інструктаж з безпеки життєдіяльності, ознайомлення з правилами поведінки у таборі, під час екскурсій, прогулянок на природі. Перед кожним виходом за межі табору для вихователів проводяться цільові інструктажі, що фіксується у відповідних журналах.

Відповідно до плану роботи та з метою попередження нещасних випадків з дітьми під час табірної зміни можна провести бесіди:

·        Правила користування електроприладами;

·        Правила протипожежної безпеки;

·        Правила безпеки на водоймах;

·        Правила безпечної їзди на велосипеді;

·        Правила захисту від комах, кліщів, комарів;

·        Сонце: наш друг та ворог;

·        Обережно! Отруйні гриби!;

·        Обережно! Не всі ягоди корисні.

Конкурси, вікторини, ігри:

·        Аукціон знань з надання першої медичної допомоги;

·        Конкурс знавців правил дорожнього руху, правил пожежної безпеки;

·        Гра з правил дорожнього руху “Випробування на дорозі”;

·        Конкурс “Щоб не трапилось біди, правил безпеки дотримуйся завжди”;

·        Вікторина “Азбука безпеки”;

·        Гра “Сам собі рятувальник”;

·        Конкурс малюнків “Небезпеки, що оточують нас”.

 

Впродовж зміни можна провести такі заходи: конкурси (“Якби я був чарівником”, мальованих загадок, гумору та сатири, живих картин); турніри (лицарський, всезнайок); фольклорні фестивалі; веселі старти; екологічні марафони, флешмоби, презентації, тощо.

 

Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного.

Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг. Зростаєкількістьвипадківнасильстванаддітьми,якеєсерйозним порушеннямїхправтаможематидовготривалііруйнівнінаслідкинавсе життя.Практичновкожномукласієучні,якістаютьоб’єктамиглузуваньта знущань. Факти цькування можуть виникати і під час літнього відпочинку та оздоровлення дітей.

На сьогодні булінг перетворився на доволі поширене явище, за яким стоїть ціла низка соціальних, психологічних та педагогічних проблем. Найчастіше булінг відбувається в місцях, де контроль з боку дорослих менший або відсутній взагалі. Це можуть бути: їдальні, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики.

 

Профілактика булінгу передбачає:

1.     Створення алгоритму реагування на випадки насильства серед дітей: чіткий алгоритм можливих дій, відповідальності та компетенції вчителя, представників адміністрації, психолога і соціального педагога; встановлення їх ролі та обсягу обов’язків у цьому алгоритмі. Варто звернути увагу на те, що роль учителя у такому алгоритмі має бути чітко визначена і досить обмежена, учитель має надавати дитині лише первинну психологічну допомогу, а потім передавати її фахівцеві. Дитина-агресор та постраждала дитина мають отримати допомогу професіонала. Необхідно зменшити кількість спроб вирішити такі проблеми вчителем самостійно. Алгоритм має враховувати вимоги чинного законодавства та залучати, окрім внутрішніх ресурсів школи, сторонніх фахівців – представників служб у справах дітей, кримінальної міліції у справах дітей, громадські організації тощо.

2.     Організація та проведення спортивних змагань командного типу, виходячи з того, що брак тактильного спілкування між дітьми призводить до агресивного стилю поведінки, а також різноманітних виставок, художньо-театральних заходів тощо.

3.     Ознайомлення учителів і дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки повинно мати систематичний характер.

4.     Запровадження на базі закладу програм заміщення агресії серед дітей, які схильні до агресії щодо інших, тренінгів із розвитку соціальних навичок, індивідуального виявлення та призупинення проявів агресії, заміни агресивної поведінки на асертивну, формування та розвитку загальнолюдських моральних цінностей, толерантності.

5.      Коригування не лише наявних агресивних форм поведінки дітей, а й формування нових, переважно за допомогою прикладу педагогів, адже вчителі самі часом дозволяють собі такі прояви психологічного насильства, як порівняння, навішування ярликів, ігнорування почуттів дітей.

6.     Формування у педагогів навичок ідентифікації насильства як у своїй поведінці, так і в поведінці дітей з метою формування єдиного погляду на існуючу проблему.

7.     Подолання егоцентризму і розвиток емпатійних якостей, розвиток асертивних та гуманістичних комунікативних здібностей, адекватної самооцінки, самоконтролю та здатності до саморозвитку, критичності мислення, соціальної адаптованості й індивідуальних механізмів подолання важких станів і переживань.

8.     До актуальних педагогічних завдань відноситься формування ціннісного ряду, способів соціалізації, стійкого ставлення до негативних явищ та негативних почуттів.

9.     гідно із загальною програмою корекції поведінки та надання допомоги дитині-агресору має плануватися і реалізовуватися робота з класним колективом.

Одним із найважливіших напрямів соціально-психологічної профілактичної діяльності, спрямованої на протидію насильству, є просвітницька робота серед дітей та учнівської молоді.

Просвітницьку роботу здійснюють фахівці психологічної служби (практичні психологи, соціальні педагоги) у взаємодії з адміністрацією та класними керівниками учнівських колективів.

Колективні форми й методи навчально-виховної роботи (міні-лекції, бесіди, диспути, усні журнали, кінолекторії та ін.) охоплюють одночасно значну кількість підлітків та молоді, сприяють створенню їхнього позитивного настрою. Проведення профілактичних заходів щодо насильства серед дітей та учнівської молоді сприяє формуванню правосвідомості і правової поведінки учнів, відповідальності за своє життя, розвиває активність, самостійність, творчість, створює умови для самореалізації особистості учня.

 

З метою методичної і практичної допомоги педагогам табору можуть бути проведені семінари: “Виховний простір літнього табору з денним перебуванням”, “Розробка творчих програм табірної зміни”, “Охорона життя і здоров’я дітей у таборі”, “Організація дозвіллєвої діяльності у таборі”, складені збірки матеріалів свят, конкурсів, рухливих ігор і забав, спортивних і розважальних програм, турнірів, вікторин, інтелектуальних ігор.

Корисні методичні та практичні матеріали з питань організації роботи табору з денним перебуванням дітей можна знайти у педагогічній пресі, а саме: газетах “Все для вчителя”, “Позакласний час”, “Здоров’я та фізична культура”, “Початкова школа”, “Позашкілля”, та на сайтах: http://teacher.at.ua, http://ames.org.ua/ames-camps/; http://zakon.rada.gov.ua/